Алекс Коваленко про судову тяжбу за бренд Епікур з братами Добкіними та діяльність під час війни
Про конфлікт між братами Добкіними та власником бренду «Епікур» Алексом Коваленком стало відомо у лютому минулого року. Останній звинуватив Добкіних у незаконному позбавленні його контролю над часткою у «Володимир-Волинській птахофабриці» та протиправному використанні бренду «Епікур». Адже хоча він і розірвав ліцензійний договір на використання бренду, на полицях супермаркетів досі присутня курятина з такою назвою тільки у новому дизайні та пакуванні.
В інтерв’ю Latifundist.com Алекс Коваленко розповів, як зараз розвиваються події навколо бренду, як разом із Борисом Шестопаловим планує після перемоги перетворити Україну з постачальника аграрної сировини на Food Tech Singapore, на якому етапі створення індустріального парку у Вінниці та яка продукція буде там вироблятися, а також, якими агропроєктами українські бізнесмени можуть зацікавити Казахстан.
Latifundist.com: За тиждень до повномасштабного вторгнення ви заявили, що знімаєте продукцію бренду «Епікур» з продажу через Михайла Добкіна, який став акціонером «Володимир-Волинської птахофабрики». Як далі розвивалися події навколо бренду?
Алекс Коваленко: Я зупинив виробництво на «Володимир-Волинській птахофабриці» з лютого 2022 року. Тому все те, що ви зараз бачите на полицях магазинів під брендом «Епікур» і в іншому дизайні — це «Епікур», який виробляється не по моїм стандартам і не під контролем моїх технологів. Наразі ні мій менеджмент, ні я не впливаємо на процеси в компанії.
Після того, як у лютому минулого року я зробив заяву про зняття з продажу продукції під брендом «Епікур», я планував у березні-квітні відновити виробництво на чотирьох інших підприємствах і вийти на полиці магазинів. А потім почалося вторгнення і було вже не до цього. За цей час опоненти розпочали судове переслідування мене, тому зараз моїм юристами доводиться докладати багато часу та зусиль, щоб відстояти справедливість.
Latifundist.com: Мова йде про незаконне користування брендом «Епікур», який належить вам?
Алекс Коваленко: Бренд «Епікур» формально — це кілька захищених торгових знаків. З лютого 2022 року я відкликав ліцензійну угоду, і відтоді використання торгових знаків Добкіними — поза законом.
Враховуючи те, що бренд «Епікур» я системно розвивав кілька років, він додавав заробіток від 5 до 10 грн на кілограм продукції. Потужність виробництва продукції «Епікур» на «Володимир-Волинській птахофабриці» складала 850 т на місяць в загальному обсязі продукції фабрики, тож лише за один рік я втратив 51 млн грн через те, що брендом «Епікур» Добкіни досі продовжують користуватися.
Вони провели якісь юридичні маніпуляції і намагаються його використовувати в своїй роботі. Мені належать 34% акцій виробництва «Володимир-Волинської птахофабрики». Але я не маю відношення до виробництва, не впливаю на бізнес-процеси та не отримую інформацію про внутрішню діяльність підприємства.
Latifundist.com: Наскільки мені відомо, у вас із Марком Добкіним (батько братів Добкіних — прим. ред) були нормальні бізнесові стосунки. Всі проблеми почалися після його смерті?
Алекс Коваленко: З Марком Добкіним ми познайомилися ще у середині 2000-х років і він ніколи не був у політиці. Михайло, навпаки, ніколи не був у бізнесі, або мені про це нічого не відомо. У бізнес він прийшов тільки після смерті батька, коли успадкував частку у нашому спільному з Марком бізнесі і почав зі мною розмову про партнерство. Тоді я відразу повідомив, що буду і надалі розбудовувати компанію, але не в партнерстві з ним. Це була моя принципова позиція. Ми обговорювали можливі варіанти нашого бізнес–«розлучення».
Певний час конфліктів ніяких не було. Зараз я розумію, що таким чином присипляли мою увагу і водночас створювали рейдерські схеми на майбутнє, щоб у певний час атакувати. Наприкінці 2020 року атакували в повну силу. Почалися судові процеси. Що я зробив? Повісив медаль «Епікуру» на стіну (медаль за ті зміни, які мій бренд приніс на ринок). Це минуле, яким можна пишатися. Але потрібно робити наступні кроки.
Latifundist.com: Чи відомо вам, які зараз обсяги продаж під брендом «Епікур»?
Алекс Коваленко: Мені відомо, що обсяги продаж зменшилися. Чому? Тут є декілька причин. Одну з них потрібно шукати всередині бізнесу. Друга — зменшилася кількість споживачів в Україні та і фінансова спроможність тих, хто залишився, падає. У населення зараз гостро стоїть питання виживання. Якщо раніше «Епікур» купували люди, які переживали за своє фізичне та ментальне здоров’я, то зараз це не пріоритет для них. Поки в країні війна багато хто не готовий вкладати інвестиції у своє здоров’я.
Latifundist.com: Я так розумію, рітейл всі ці скандали навколо бренду не відштовхнули від співпраці з братами Добкіними?
Алекс Коваленко: Рітейл про моє рішення зняти з продажу торгову марку «Епікур» був повідомлений неформально. Потім, за тиждень до російської агресії, я повідомив про це на своїй Facebook-сторінці. Але почалася війна. Рітейлу і державі важливо було, щоб у перші місяці хоч якась продукція була на полицях через реальну загрозу голоду. Якщо раніше кожна компанія везла продукцію через всю країну, то тоді поставало питання довезти до найближчих міст і містечок. Тому з мого боку було якось неетично педалювати цю тему. З іншого — і не до того було. А потім, як я вже сказав, опоненти спрацювали на випередження і зараз мені потрібно розплутувати цей юридичний клубок. Окремо цю тему я теж піднімав у ЗМІ та соцмережах.
Тим не менш, продукція «Епікур» на полицях є. Мені телефонують і пишуть про її якість, надсилають фото. Але, на жаль, я зараз не відповідаю за це.
Latifundist.com: Якщо у суді буде доведено незаконне використання торгової марки, що далі?
Алекс Коваленко: Жити минулим і якимись перемогами — не моя стратегія. Тому «Епікур» після перемоги в судових спорах буде перезапущений. В якому вигляді? Поки не готовий вам сказати, але він перезапуститься, навіть, якщо буде змінена назва. «Епікур» — це ж не просто слова, а цінності і смисли, які я від початку закладав в цей бренд. Вони можуть існувати у будь-якому вигляді.
Latifundist.com: Разом із Борисом Шестопаловим з весни минулого року ви розвиваєте екосистему VOLIA. По суті, це план перетворення України з постачальника аграрної сировини на Food Tech Singapore. Навесні ви заявили, що стоворюєте у Вінниці індустріальний парк. Розкажіть, що це за проєкт?
Алекс Коваленко: Я вважаю Бориса одним із яскравих людей в українському агробізнесі. Це патріот. Візіонер. Він за те, щоб створювати ергономічні бізнес-процеси, зі зниженням собівартості і збільшенням ефективності. Він виношував ідею створення індустріального парку в Україні ще до повномасштабного вторгнення. Багато про це зі мною говорив. Але на той час мене ця ідея не приваблювала. А потім вже під час війни ми почали зідзвонюватися, проговорювати якісь моменти.
І почали мріяти про те, щоб перетворити Україну після перемоги на Food Tech.
Ідея полягала у створенні індустріального парку, як майданчика, на який прийдуть інші виробники з такими цінностями, як і наші. У кожного на цьому майданчику буде своє виробництво, але всі ми будемо працювати в одній екосистемі, посилювати один одного, ділитися компетенціями.
Latifundist.com: Які підприємства ви плануєте розмістити на базі індустріального парку?
Алекс Коваленко: Я вже говорив, що планував у березні-квітні 2022 року відновити виробництво «Епікур». Для цього потрібно було домовитися з виробниками, щоб вони по моїм стандартам і під наглядом моїх технологів виробляли на своїх потужностях курятину. Тобто фізично не потрібно переносити «залізо» з «Володимир-Волинської птахофабрики» кудись, щоб отримати стандарт «Епікуру». Його можна отримувати і з іншими виробниками.
Ми так працювали раніше, докупляли тільки обладнання для пакування. Навіть обладнання для розрізання тушок було на цих підприємствах. Не було тільки переробки, щоб, наприклад, зробити котлету чи консерву потрібної якості. І я не вважав, що це потрібно робити на виробництві. Ще до війни було зрозуміло, що потрібне окреме виробниче підприємство. Тому воно знайшло своє місце в індустріальному парку у Вінниці.
Зараз проєкт ще не функціонує. Борис сконцентрований на «домашній роботі»: проєктній документації, експертизі, паралельно проходять тендери на будівництво для компаній, які готові будувати під час війни або після перемоги. Також іде пошук інвестицій. Я консультую Бориса і готую фундамент для майбутніх контрактів, продажів і партнерств у всьому світі.
Latifundist.com: Які продукти плануєте виробляти?
Алекс Коваленко: Це буде готова продукція з різних видів білку, яку можна одразу споживати або розігрівати
Latifundist.com: Тобто це буде трансформація у кулінарну компанію, як в МХП?
Алекс Коваленко: МХП позиціонує себе як кулінарна компанія і розвивається у цьому напрямку. «Епікур» — це не кулінарія, а life-style. Що у нас спільного? Те, що ми виробляємо продукти з доданою вартістю, перероблені і готові до споживання.
Чим ми відрізняємося? Тим, що закладаємо у бренд різні ідеї та орієнтуємося на різні аудиторії. У нас був саб-бренд — «ЕпіХепі». Його девіз: «Без здоров’я не може бути щастя». Це більше, ніж просто продукти харчування, а все, що пов’язане з гарним самопочуттям та здоров’ям. Ми плануємо його розвивати і далі.
Тобто ми себе не обмежуємо просто кулінарною компанією. Як ви яхту назвете, так вона і попливе. Або ми виробляємо готову їжу під певні вподобання, або ми працюємо на ринку здорового та щасливого способу життя. Відчуваєте різницю? І тоді під ці рамки потрапляють різні продукти та послуги.
Latifundist.com: Щодо здорового способу життя, то ви ж були одним із перших в Україні, хто започаткував тренд на курятину без антибіотиків.
Алекс Коваленко: Мені здається, що саме наш бренд змусив українців замислитися над тим, а що ж вони споживають? Бо ми першими заговорили про відмову від використання антибіотиків при виробництві і переробці. Так, при переробці антибіотики теж використовуються! Я був автором петиції про обмеження антибіотиків. Але саме споживач потім вплинув на виробника. В законодавстві ще не встигли внести обмеження на споживання, а покупець своєю гривнею вплинув на ринок.
Я завжди під час своїх виступів та у всіх месседжах казав людям: ви акціонер свого майбутнього, здоров’я, екології та свого оточення. Яку продукцію і якої компанії ви купуєте — так і впливаєте на ринок. Тому я скажу так: «Епікур», яку б долю він не мав далі, змінив ринок. І отримав справедливу нагороду «Лідер змін» від «Спілки українських підприємців».
Latifundist.com: Чому заговорив про антибіотики, бо є думка, що слоган «без антибіотиків» — це маркетинговий хід, мовляв, неможливо відслідкувати, чи дійсно в курятині не використовувався антибіотик. Мова скоріше, що на певний день антибіотики виводяться з організму птиці.
Алекс Коваленко: Почну з США. Я завжди спостерігаю за США, тому що більшість трендів йде звідти, а не з Європи, яка більш консервативна. Так от США зробили величезний крок у технологіях, як вирощувати без антибіотиків. Вони втілюють технології навіть у тих галузях, які видаються консервативними. Простий приклад. У 80-х роках минулого сторіччя у них було всього 5 крафтових пивоварень. Їм захотілося різноманіття. За 20 років у країні було 4,5 тис. крафтових пивоварень. Ринок крафтового пива зріс на 20%. А що таке крафтове пиво? Це також високі технології, бо потрібно вирощувати дріжджі, які дають різні смаки і різні способи бродіння.
Тепер відповідаю — чи можливо виростити без антибіотиків? Ви багато зустрінете дітей, яким ніколи не давали антибіотиків?
Latifundist.com: Мабуть, що ні.
Алекс Коваленко: Що потрібно зробити, щоб дитині не давали антибіотики? Здорове оточення. Здорове харчування. Відсутність навколо переносників вірусу і т.і. Аналогічно і для курки. Потрібно створити умови, щоб потім не використовувати антибіотики, зменшити їх використання, або використовувати у кризових ситуаціях. І в жодному разі не використовувати їх для профілактики.
Як це організувати? В Україні є виробник «Сіріон», з його ідейною власницею Тетяною Ілларіоновою. Пробіотиками «Сіріона» можна обробляти приміщення, інтегрувати їх у вентиляцію, обробляти всі етапи переробки, працювати з ним на етапах підготовки приміщення до вирощування.
Є українська компанія «Ензим», з прогресивними та ціннісними власниками — Оленою та Ростиславом Вовк, підприємство випускає альтернативу кормовим антибіотикам EnzActive. Якщо використовувати в роботі такі технології, то тоді антибіотики потрібні будуть лише у випадку ризику виникнення епідемії.
Latifundist.com: Як в «Епікур» реагували у випадку можливої епідемії?
Алекс Коваленко: Якщо у нас така ситуація виникала, то змушені були давати антибіотик. Але таку продукцію ми не продавали під брендом «Епікур». Продавали поза брендом.
Хоча, якщо перестати давати антибіотики курці за 10 днів, то в м’ясі його не буде. То ми в «Епікур» кожні 7 днів здавали в лабораторію підстилку з курячими відходами. Це була авторитетна лабораторія, яка підтверджувала, що на всіх етапах вирощування у нас не використовуються антибіотики. Таким чином ми себе застрахували від нарікань з боку конкурентів: «Так ви ж за 10 днів перестали давати антибіотики, от їх у вас і не виявили».
Latifundist.com: Нещодавно ви відвідали Казахстан у якості консультанта. Чи не виникало після цієї поїздки думок створити там підприємство, як це зробила МХП у партнерстві з саудівською компанією?
Алекс Коваленко: Казахський ринок завжди мене цікавив. Тому коли Маргулан Сесенбаєв (казахський бізнесмен, інвестор та громадський діяч, голова ради директорів інвестиційної групи «Сеймар» — прим. ред.) запросив мене поділитися своїм досвідом, я радо відгукнувся.
Я не можу назвати це консультацією. Скоріше, це була поїздка для підтримки знайомства. Ринок Казахстану має багато дефіцитних позицій. Проблеми з молоком. Ціна на курятину на полицях співмірна з вартістю в Німеччині. Враховуючи, що це ринок, який росте великими темпами, Україні він дуже цікавий.
Тому я запросив казахських бізнесменів приїхати в Україну після перемоги. Розповів про майбутній індустріальний парк і запропонував приєднатися в якості інвесторів, щоб потім спільно виробляти сировину для всього світу, в тому числі і для Казахстану.
Latifundist.com: На основі цієї поїздки, на вашу думку, якими агропроєктами ми можемо зацікавити Казахстан?
Алекс Коваленко: Це може бути виробництво готової продукції в Україні для Середньої Азії та Казахстану. Бо туди, де у них проблеми з сировиною і дорога логістика, краще везти готовий продукт.
Це може бути створення виробництва всередині Казахстану з використанням українських технологій. Причому створення кінцевого продукту. Наприклад, молочної продукції із української напівсировини.
Також ми пропрацьовуємо варіант з українськими партнерами — виробниками сирів, щоб не тільки експортувати у Казахстан продукцію, а й виробляти її там. Тому точок дотику дуже багато. Для цього потрібно створювати умови і робити конкретні кроки.
Latifundist.com: Якщо відкинути судову тяжбу за бренд, то як змінилося ваше життя після 24 лютого 2022 року?
Алекс Коваленко: Повномасштабне вторгнення зустрів у Києві і вперше виїхав з нього десь наприкінці березня, щоб подивитися майбутні локації для індустріальних парків. Познайомився з львівським губернатором Максимом Козицьким та вінницьким мером Сергієм Моргуновим. Був приємно здивований відкритістю та зацікавленістю реально розвивати свої регіони, професіоналізмом, вмотивованістю та енергійністю команд. В перші місяці весь час віддавав волонтерству. Тоді ж познайомився з Максимом Доценком, керівником українського «Червоного хреста». Побачив, як під час війни у цієї організації завалилися деякі управлінські процеси, тож запропонував у якості волонтера допомогу.
До травня займався налагодженням цих процесів. У найскладніший момент моя участь була необхідною та виправданою, коли всі процеси налагодилися — я повернувся до своєї звичної справи. Переключився на активну комунікацію з Борисом Шестопаловим щодо екосистеми VOLIA.
