«Треба гроші на посів озимих» VS «Ціни мають рости вище». Розпитали аграріїв, чи продають пшеницю і ріпак нового врожаю
Джерело фото: Latifundist.com
Жнива ранніх зернових у розпалі. Запитали в агрокомпаній, яку стратегію продажів обирають: чи продають зерно нового врожаю, чи притримують до осені, сподіваючись на зростання цін.
Про те, як жнивують аграрії, яку врожайність отримують, який стан ярових культур (сої, кукурудзи та соняшнику) та як готуються до осінньої посівної розкажемо під час АгроЕкспедиції. Команда вже готується відправлятися в поля, тож слідкуйте за нашими соцмережами.
Продавати не можна залишити
У господарстві «Фелікс Агро» (Волинська обл.) продовжують збирати озиму пшеницю з площі 1,15 тис. га. Цього року врожайність складає 8 т/га. Ячмінь зібрали з врожайністю 7,5 т/га, а ріпак — 5 т/га (всього під ним 600 га з яких 200 га пошкодив град). Невелику частину пшениці та ячменю вже продали. Підписали контракт і на продаж ріпаку. Іншу частину врожаю поклали на зберігання.
«Скоро почнеться посівна озимого ріпаку, треба купувати насіння, добрива, ЗЗР. Потрібні кошти. Тому вирішили частину врожаю продати. Поки з боку покупців попит на ячмінь слабкий. А ось на пшеницю він є, але проблема з якістю. Якщо брати наше господарство, то більше половини врожаю — це якісна пшениця. Трохи не дотягує до третього класу. У період збирання врожаю в регіоні пройшли дощі, а з дощем якість пшениці погіршується. Але маємо складські приміщення, то можемо змішувати одну пшеницю з іншою і таким чином виходити на якість».
За його словами, трейдери сьогодні готові давати за класність пшениці премію в районі 500 грн/т. За 4-й клас пропонують 7,5 тис. грн/т і за 2-й клас 8,5 тис. грн.
Ціни на пшеницю
Станом на 26 липня «Рисоіл Україна» пропонувала на базисі CPT/DAP Чорноморськ за 2-й клас 9,5 тис. грн/т та за 4-й клас 8,45 тис. грн з можливістю торгу.
Ціни від «ОССОЙО».
Серед причин високих цін на пшеницю генеральний директор ASAP Agri Христина Серебрякова називає ту обставину, що фермери «напродавались ріпаку і вже не потребують швидких грошей», а також зростання цін по кукурудзі, що, в свою чергу, підтримує фураж.
Вона також підтвердила, що незважаючи на те, що половина збиральної кампанії вже завершена, пропозицій з боку аграріїв не дуже багато. По-перше, вони ще фізично перебувають в полях. По-друге, пшеницю з протеїном 11,5% виробники «везуть в склад і не будуть активно продавати».
То продавати чи тримати пшеницю?
В Групі «АГРОТРЕЙД» стратегія продажу пшениці залежить від якості зібраного зерна і ситуації на внутрішньому ринку. Продовольчу пшеницю продають на внутрішньому ринку.
«Цього сезону на експорт в найближчі місяці піде фуражне зерно. Частину продовольчої пшениці продаємо зараз на внутрішньому ринку, оскільки бачимо диспропорцію між цінами експорту і тим, що платять всередині країни. Залишки пшениці, особливо продовольчої, будемо тримати, адже розраховуємо, що цінові перспективи для неї ближче до зими-весни стануть кращими».
Андрій Бут також зауважив, що протягом останніх двох років на рішення продавати чи притримувати зерно нового врожаю переважно впливала ситуація в країні.
Зараз ми повернулися до класичної парадигми, коли все залежить від аналізу ринку, динаміки цін на ньому, перспектив врожайності на наших полях та у державах-конкурентах, а також ситуації у країнах споживання.
Тому в Групі «АГРОТРЕЙД» рішення щодо продажу зерна наразі визначають слушність моменту для цього та потреба компанії в обігових коштах.
В «АгроВісті» наразі уважно спостерігають за тим, коли баланс ринку буде адекватним до впливу погодного фактору. Тож поки виконують раніше взяті на себе зобов’язання та чекають на стабілізацію цін.
«Що стосується стратегії продажу власного врожаю, то «АгроВіста» здійснила декілька стратегічних продажів, але з того моменту ціна знизилася на 10$/т. Тому зараз намагаємося не продавати».
В компанії очікували, що кількість продовольчої пшениці у структурі буде вищою, але мають інше співвідношення. Фуражну пшеницю майже всю реалізували і залишаються в довгостроковій торговельній позиції по продовольчій.
«Що далі буде з цінами на пшеницю?», — запитуємо у Павла Фесюка. Він каже, що прогнозувати ціни така ж невдячна справа, як і прогнозувати погоду. Але звертає увагу, що через весняні заморозки всі очікували менший врожай у країні-агресорці, яка є маркетмейкером на ринку пшениці. Однак врожай виявився кращим за очікування. Відповідно вона може собі дозволити знову демпінгувати на ринку. Не забуваймо також, що у і в США очікується гарний врожай пшениці.
На думку Павла Фесюка, є велика вірогідність, що ціни на продовольчу пшеницю зростатимуть. Однак чи справдиться цей прогноз, побачимо у вересні, коли почнеться посівна кампанія. Якщо погодні умови будуть гарними, то у вересні-жовтні ціни можуть розвернутися в зворотній бік. І навпаки, якщо погодні умови будуть несприятливими, то ситуація з втратами по кукурудзі і складною посівною поглиблять настрої і тенденції по пшениці. Відповідно це зумовить динамічний ріст цін.
Павло Фесюк
директор «АгроВіста»
«Тому треба уважно спостерігати і бути обережними в довгостроковій позиції по пшениці. Моя порада: в залежності від потреби в коштах продавати частину все-таки в серпні, після завершення збиральної кампанії і після того, як будуть зрозумілі всі баланси і ціна, ймовірно, зміцниться. А ось хто може грати у довгу, відкласти це питання до листопада-грудня, коли буде кращий рівень цін по продовольчій пшениці».
Ціни на ріпак
По ріпаку ціни почали знижуватися.
Павло Давидюк
директор «Фелікс Агро»
«Ціна була понад 22 тис. грн/т, а зараз пропонують від 21,5 тис. грн. Біржа просідає, бачу, що трейдери цим користуються і моментально опускають ціну».
Ми промоніторили ціни у спільноті Ціни зернотрейдерів, і станом на 26 листопада дійсно покупці пропонували від 21 тис. грн за тонну ріпаку з елеватора.
Ось такі ціни пропонувала LNZ Group.
І «Агропросперіс» станом на 22 липня.
Ріпак: притримуєте продажі? Врахуйте декілька факторів
Андрій Бут говорить, що поки українські аграрії продають ріпак хвилями, аби отримати кращу ціну.
Андрій Бут
директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Групи «АГРОТРЕЙД»
«Цього року ми виростили і вже майже зібрали доволі значні обсяги озимого ріпаку гарної якості. Натомість у Європі наразі не все добре з ним, тому там розраховують на Україну. Канадський врожай ріпаку ще не потрапив на європейський ринок, отож наша держава поки є єдиним джерелом імпорту. Зараз вітчизняні виробники продають ріпак хвилями, аби отримати кращу ціну, а попит на нього насправді перевищує пропозицію. Це і призводить до зростання цін на ринку. Стратегія Групи «АГРОТРЕЙД» полягає у тому, що ми продаємо ріпак частинами на різних базисах. І робимо це тоді, коли ціни найкращі».
За словами Павла Фесюка, на ринку є аграрії, які притримують продажі ріпаку. Але він радить робити це з обережністю, враховуючи той факт, що Україна не є ключовим постачальником на світовому ринку. Вже у вересні на ринок вийдуть основні гравці, зокрема, Канада. До того моменту ринок насититься. Та й треба враховувати, що при підлоговому зберіганні ріпак не можна тримати у сховищах більш ніж 2 місяці.
Дмитро Сух, трейдер «Алмейда Груп» теж не радить затягувати з продажами. У коментарі Elevatorist.com він зауважив, що європейські заводи-переробники орієнтуються більше на власний врожай. В них є усталена практика, коли вони працюють певний період на імпортному ріпаку, наприклад, на українському. Потім різко обрізають імпортну сировину, щоб забезпечити приймання і переробку власного ріпаку.
Тож може статися так, що обсяги українських відвантажень різко впадуть на якийсь період часу. Чи буде готовий фермер пережити це, чи вистачить йому фінансових та складських ресурсів дочекатися поновлення експорту? До того ж, за цей час можуть виплисти якісь нові фактори, які будуть тиснути на ринок.
Повернення форвардних контрактів
Ми також запитали в агрокомпаній, чи готові вони укладати форвардні контракти, які нещодавно повернулися на ринок. В Групі «АГРОТРЕЙД» говорять, що будуть підтримувати роботу в цьому напрямку.
Андрій Бут
директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Групи «АГРОТРЕЙД»
«Ми наразі не вбачаємо великих ризиків в укладанні форвардних контрактів, за винятком ризиків на стороні потенційних контрагентів. Звісно, все залежить від умов контрактів, але ми готові до розгляду пропозицій. Це нормальна і правильна практика».
Павло Фесюк також вважає повернення форвардних контрактів позитивним фактором оцінки стану українського агроринку з боку кінцевих покупців. Але «АгроВіста» поки не заключала форварди, бо не бачить ефективного інструменту їх хеджування.
Павло Фесюк
директор «АгроВіста»
«Якщо у вас немає хеджу по форвардам, немає страхування врожаю, біржової позиції, то форварди є небезпечним інструментом, який може призвести до суттєвих збитків у разі розвороту ринку».
