Три сценарії для українських експортерів: що очікувати після 5 червня та чому курка, цукор і яйця знову можуть стати каменем спотикання у переговорах з ЄС
Джерело фото: Latifundist.com
Після 5 червня спливає термін дії автономних торговельних преференцій (АТП), і наразі тривають технічні перемовини з Єврокомісією щодо майбутнього торговельного режиму. Які аграрні товари можуть стати предметом найгостріших дискусій і що пропонує українська сторона? Які країни виступають проти поточної системи торгівлі з Україною і які аргументи наводять? Чи може пшениця потрапити до переліку чутливих товарів? Наскільки ми «завалили» європейський ринок м’ясом птиці, яйцями та цукром? Ми проаналізували ситуацію з українським експортом до ЄС.
Три сценарії розвитку подій
У контексті розвитку торговельних відносин з ЄС після 5 червня розглядаються три можливі сценарії, зауважив під час конференції «Агросектор 2025: виклики та можливості у нових реаліях» Олександр Гайду, голова Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики.
- Продовження пільгових умов — найбільш вигідний варіант для українських аграріїв, бо дозволяє планувати експорт.
- Повернення до умов 2021 року — у такому разі агросектор несе збитки в розмірі $3-3,5 млн.
- Розробка нового формату співпраці — компромісне рішення, на якому наполягає українська сторона. Воно передбачає продовження АТП до моменту обговорення всіх торговельних положень Угоди про асоціацію з ЄС.
Він також зазначив, що єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Хансен дав зрозуміти українській стороні: ЄС не планує продовжувати АТП після 5 червня. Та потім погодився, що якщо сторони не встигнуть до цього часу все узгодити, то розглядатиметься продовження АТП до врегулювання всіх питань.
Водночас Тарас Качка, заступник міністра економіки та торговельний представник України, зазначив, що українська сторона розраховує на продовження АТП.
Тарас Качка
заступник міністра економіки, торговельний представник України
«Є гарні новини — перелік товарів, які є чутливими для Європейського Союзу, короткий — буквально кілька позицій. І ми сподіваємося, що знайдемо рішення за цими товарами».
У своєму виступі під час конференції він зауважив, нині тривають переговори щодо подальшого торговельного режиму для 40 категорій товарів, які підпадають під тарифні квоти. При цьому для щонайменше 25 з них Україна не перевищувала встановлені квоти навіть до 2022 року. Тому для цих товарів жодних швидких змін у торговельних умовах не очікується.
Чутливі і потенційно чутливі товари
Серед чутливих товарів, визначених у межах АТП, Єврокомісія виділяє мед, кукурудзу, висівки, крупи, цукор, яйця та м’ясо птиці. Тарас Качка каже, що по кожному з цих товарів українською стороною вже розроблені пропозиції для ЄС і є чітке розуміння, як треба контролювати товарний потік.
Тарас Качка
заступник міністра економіки, торговельний представник України
«Ми розуміємо, як можна інтегрувати українські товари до ЄС. Проблема не в цифрах, а в політиці. В тому, як політизується Україна в очах фермерів… Фактично Україна не є лідером з експорту жодного з товарів, які нібито створюють загрозу ринку ЄС. Якщо ми говоримо про кукурудзу, то її в ЄС виробляється більше, ніж в Україні. А пшениці тим більше — сумарно 27 членами ЄС у 2024 році вироблено 135 млн т».
Через чутливість теми офіційного графіка перемовин не оголошують, але робота активно триває на технічному рівні. Параметри торгівлі чутливими товарами будуть визначені в межах тих кількісних порогів, які зазначені в регламенті АТП, і того максимуму, який ми постачали до ЄС у 2023 році, додає Тарас Качка.
Найбільш запеклі дискусії очікуються навколо цукру, м’яса птиці та яєць. Що стосується кукурудзи, то, за словами Качки, надмірних обмежень, ймовірно, не буде. Незважаючи на значні обсяги власного виробництва, ЄС потребує імпорту цієї зернової культури.
До потенційно чутливих товарів європейці можуть віднести пшеницю, експорт якої до ЄС зріс до понад 5 млн т. Хоча це ситуативна історія, пов’язана з рівнем цін і врожайністю. Особливо актуальним питання є для Франції — одного з найбільших виробників пшениці в ЄС. Не секрет, що висівки і крупи в АТМ з'явилися як певний баланс по пшениці, пояснює Качка.
Також неформально до переліку чутливих товарів може потрапити етанол. Попри встановлену квоту в 100 тис. т, вона не використовувалася через відсутність налагодженого виробництва в Україні. Однак останнім часом виробництво етанолу демонструє позитивну динаміку, що може викликати певне занепокоєння з боку ЄС.
Тарас Качка
заступник міністра економіки, торговельний представник України
«Заяв для преси може бути багато (про перелік чутливих товарів — прим. ред.). Але треба не забувати, що ЄС є що втрачати. Стартовий пункт у всіх цих переговорах полягає в тому, що торговий дефіцит між Україною і ЄС становить $10 млрд на рік на користь ЄС. Фактично все виробництво сільського господарства і харчової продукції в Україні так чи інакше залежить від постачання базових складників, інгредієнтів, техніки або добрив із ЄС. Тому в нинішніх умовах говорити лише односторонньо мовою пересторог з боку ЄС абсолютно недоречно».
І додає: щоб не звучало на рівні асоціацій чи окремих країн, позиція Єврокомісії буде не така широка щодо обмежень.
Далі розглянемо основні групи товарів, по яким можуть точитися дискусії.
Цукор
Українська сторона прагне захистити квоту на експорт цукру на рівні 300 тис. т, попри те, що це рішення може бути непростим для ЄС і пропозиція від них може бути консервативніша, каже Тарас Качка. Для порівняння, до 2021 року квота становила всього 20 тис. т, а фактичний експорт — лише 7 тис. т. Водночас збільшення квоти супроводжуватиметься експортним ліцензуванням, що дозволить створити передбачувані умови торгівлі.
Цей механізм вже напрацьовано. Як пояснила голова правління «Укрцукру» Яна Кавушевська, минулого року після досягнення обсягу, передбаченого квотою на 2024 рік, Асоціація звернулася до Мінекономіки та Мінагрополітики з проханням ввести заборону на експорт цукру до ЄС як підтвердження готовності української сторони дотримуватись правил, визначених ЄС.
Наступним кроком став розподіл квоти на експорт у 2025 році пропорційно обсягам виробництва цукрових заводів за вересень-грудень 2024 року та запровадження ліцензування. У кінці січня цього року розподіл провели, а в лютому цукор поїхав до ЄС.
За словами Яни Кавушевської, такі заходи отримали багато схвальних відгуків у ЄС.
Яна Кавушевська
голова правління
«Укрцукру»
«Ми будемо й надалі підтримувати ідею розподілу квот і ліцензування експорту в ЄС. ЄС є нетто-імпортером цукру, який щороку закуповує від 1 до 2,5 млн т цукру у «третіх» країнах. Наше завдання — зробити частку України в цьому імпорті максимально вагомою».
Водночас європейські виробники цукрових буряків наполягають на квоті 20 тис. т на рік. Свої вимоги обґрунтовують тим, що з початком повномасштабного вторгнення український цукор був перенаправлений на ринок ЄС, який замінив звичні до цього напрямки експорту — Туреччину, Близький Схід, Північну Африку та Центральну Азію. Мовляв, таким чином українські виробники цукру «відібрали» ринки збуту у європейських виробників.
Залежність від ринку ЄС
Якщо у 2023 році на ринок ЄС надійшло 98% нашого цукру (близько 500 тис. т), то минулого року — лише 40%, зазначає Яна Кавушевська. Натомість він поїхав як на «традиційні» для українських цукровиків ринки — Близького Сходу та Північної Африки, так і на нові, «екзотичні» ринки, такі як Шрі-Ланка та Індонезія.
Яна Кавушевська
голова правління
«Укрцукру»
«Тож, чи потрібно боротися за ринок ЄС? Потрібно. ЄС важливий для нас не тільки через логістичну близькість, а й через політико-економічні чинники. По-перше, майбутнє України — в ЄС. По-друге, українська цукрова галузь є природним продовженням європейської бурякоцукрової промисловості. Ми використовуємо європейське насіння та ЗЗР, купуємо європейську техніку та обладнання для цукрових заводів. Тому наше завдання продовжити інтеграцію в цей ринок, не розбалансовуючи його».
Українська курятина: конкурент чи загроза для європейського ринку?
З інфографіки Мінагрополітики щодо використаних квот бачимо, що галопуючого експорту м’яса птиці в ЄС не було, ба більше, на 2% не перевищено річну квоту. Це також, ймовірно, зумовлено розподілом квот серед виробників-експортерів. Цього року піврічну квоту розподілили пропорційно до фактичних обсягів експорту до ЄС за 10 місяців 2024-го року.
Не дивлячись на це, найбільший виробник курятини в ЄС — Польща, виступає за зменшення квоти на м'ясо птиці до 90 тис. т.
Як цитує польське видання Farmer Дороту Бялчак, директорку департаменту міжнародного співробітництва Міністерства сільського господарства Польщі, українська сторона підтверджує готовність до подальших переговорів, але наголошує, що квота має становити від 137 до 170 тис. т.
Дорота Бялчак
директорка департаменту міжнародного співробітництва Міністерства сільського господарства Польщі
«Для нас 90 тис. т важко проковтнути, враховуючи, що це не єдина угода про вільну торгівлю».
У польській профільній асоціації апелюють до того, що понад дві третини українського експорту птиці до ЄС забезпечує МХП, яка «має конкурентну перевагу завдяки низьким виробничим витратам». А президент Національної ради птахівництва Польщі Даріуш Гощинський заявив, що навіть якщо Україна впровадить стандарти добробуту тварин і сталого виробництва, її виробники збережуть перевагу завдяки масштабам бізнесу та нижчим витратам, що створить цінову конкуренцію на ринку.
Тарас Качка, своєю чергою, зауважує, що критика щодо м'яса птиці, яку ми чуємо в ЄС, надходить не від малих фермерів. Це замаскована позиція великих європейських виробників. На його думку, Україні варто змістити акцент в експорті м'яса птиці на підтримку невеликих підприємств. Завдяки АТП кількість компаній, що постачають продукцію до ЄС, зросла, і серед них з'явилися невеликі виробники.
Нагадаємо, ЄС залишається третім найбільшим експортером м'яса птиці у світі після Бразилії та США. А найбільшим постачальником м’яса птиці до ЄС є Бразилія.
Щодо експорту м'яса птиці з України. За інформацією «Союзу птахівників України», частка експорту країн ЄС від загального експорту у 2024 році склала 30,5% (136,2 тис. т). Найбільшими експортерами м’яса птиці є МХП, «Агро-Овен», «Птахокомбінат «Дніпровський», «УЛАР» та «Луцька аграрна компанія».
А що з яйцями?
Дані Мінагро показують, що мита поза квотою не зупинили українських експортерів. Саме це і викликає занепокоєння у польських виробників.
Дорота Бялчак
директорка департаменту міжнародного співробітництва Міністерства сільського господарства Польщі
«У випадку з експортом яєць одних лише митних зборів виявилося недостатньо, оскільки через дуже низьку собівартість виробництва яєць в Україні постачання до країн ЄС все одно залишалося вигідним», — зазначає Дорота Бялчак.
Сюди додайте те, що за підсумками 2024 року два українських виробники потрапили в Топ-10 найбільших виробників яєць в Європі, а Avangardco (Ukrlandfarming) навіть очолив цей рейтинг (15 місце у світовому рейтингу).
Загалом експорт яєць з України, за даними «Союзу птахівників України», у 2024 році виглядав так: відправлено 1,239 млрд. штук, що на 58,1% більше, ніж в 2023 році. В грошовому еквіваленті експорт збільшився на 22%, якщо порівняти з 2023 роком, і склав $72,8 млн. Головними покупцями українських яєць були Нідерланди (12,2%), Ізраїль (12,7%), Польща (10,5%) і Італія (9,2%).
Найбільшими експортерами яєць є Агрохолдинг «Авангард», «Ясенсвіт», Yednist’ Group, «Птахофабрика Крупець» та «Тернопільська птахофабрика».
Щодо переговорів з ЄС по м’ясу птиці та яйцях, то, за словами Сергія Карпенка, виконавчого директора «Союзу птахівників України», консультації проходять на різних рівнях.
Сергій Карпенко
виконавчий директор «Союзу птахівників України»
«Ми запропонували урядовцям своє бачення щодо умов торгівлі продукцією птахівництва на поточний рік і наступні пʼять. На даний час зарано говорити про якість домовленості і як буде відбуватися торгівля після 5 червня 2025 року».
Що пишуть європейські медіа про торговельні переговори з Україною
Єврокомісія, ймовірно, не продовжить пільговий режим торгівлі для України у його поточному вигляді після 5 червня, повідомляє польське видання RMF24. Обговорюється можливість укладання нової домовленості в межах Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA). Більшість міністрів сільського господарства ЄС підтримують цю угоду, зазначає видання, посилаючись на слова Крістофа Хансена.
За даними RMF FM, технічні переговори між Єврокомісією та Києвом щодо нової торговельної угоди вже розпочалися, а основні перемовини мають відбутися найближчим часом. Неназваний представник Єврокомісії прогнозує, що обсяги аграрного імпорту з України до ЄС зменшаться, частково через зміну керівництва Єврокомісії. Новий єврокомісар з питань торгівлі, Марош Шефчович зі Словаччини, займає позицію, ближчу до польської.
Farmer, посилаючись на польського міністра сільського господарства Чеслава Сєкерського, повідомляє, що 13 березня відбудеться спільна польсько-українська урядова комісія, а пізніше — зустріч польських асоціацій з українськими з чутливих секторів. Видання цитує профільного міністра, який на зустрічі з журналістами заявив, що українська сторона уникає переговорів з міністерством.
Чеслав Сєкерський
Міністр сільського
господарства Польщі
«Ми дуже відкриті й намагаємося підтримувати діалог, навіть якщо він трохи невловимий».
Угорщина разом зі Словаччиною, Болгарією та Румунією наполягають на поверненні до довоєнних квот, які обмежували український експорт, пише Politico. Міністри сільського господарства цих країн направили навіть до єврокомісії спільного листа з такою вимогою.
У кінці лютого чеські та словацькі фермери, за підтримки колег з Угорщини та Австрії, заблокували прикордонні переходи. Протести в основному були спрямовані проти угоди між ЄС і південноамериканським блоком Mercosur, укладеної в грудні 2024 року, ну і, звісно, проти звільнення від мит імпорту з України.
«Мене хвилює те, що мені доводиться виконувати неймовірну кількість зобов’язань, документів, реєстрації тощо, — прокоментував Reuters чеський фермер-протестувальник Петро Халупка. — У той же час я не можу продавати товари за тією ціною, за якою вони імпортуються сюди ні зі сходу, ні навіть з Південної Америки».
Хоча, як зазначив в інтерв'ю Euronews Крістоф Хансен, торговельні зв'язки з Україною та Mercosur навпаки можуть захистити ЄС від тарифів США. Зокрема, інтеграція України створює значні геополітичні переваги, адже подальше зростання агровиробництва здатне зміцнити позиції Європи як глобального лідера в цьому секторі.
«Це схоже на шлюб — завжди є виклики, ви повинні йти на поступки, але ви також отримуєте переваги», — зауважив Хансен.
