АгроЕкспедиція Посівна. Тернопільщина, Львівщина та Волинь
Джерело фото: Latifundist.com
З Центральної України АгроЕкспедиційні екіпажі разом з друзями-експертами з компанії ВASF та міжнародного банку Credit Agricole Bank вирушили на Захід. Там, упродовж двох днів, ми відвідали підприємства у Тернопільській, Львівській та Волинській областях.
Через близькість до західних кордонів підприємства поступово збільшують сівозміну під тими культурами, які цікаві європейському ринку. По деяким підприємствам побачили збільшення площ під соняшником, ріпаком та соєю. Цікаво місцевим аграріям вирощувати і цукровий буряк. В цю культуру пішли навіть ті, хто до цього її не вирощував.
Масової відмови від кукурудзи ми не зафіксували. Дізналися, що в Тернопільській області є діабротика, про яку аграрії зізнаються неохоче, хоча навпаки мали б разом розв'язувати проблему. А на Львівщині саме через цього шкідника дехто зменшив посіви кукурудзи.
Отож, більше про рентабельність зернових та олійних культур на Заході та в яких умовах доводилося проводити посівну — далі.
Тренди посівної. Стан озимини на Заході
Через квітневі дощі посівна у західних регіонах почалася на 10-12 днів пізніше, ніж зазвичай.
- Поширена проблема — сівба у недостиглий, погано структурований ґрунт, нестача вологи у верхніх шарах, утворення кірки. Подекуди присутнє підтоплення посівів.
- Станом на середину травня аграрії досівали соняшник та сою.
- Незважаючи на малосніжну зиму, озимі знаходяться у доброму стані. Втім, у озимих зернових спостерігається недостатній розвиток кореневої системи, відмічається її ріст у боки. У разі посухи в червні є ризик недобору врожаю. Рослини відстають в рості (37-ма фаза).
- Через ранні обробки ЗЗР на озимих зернових нерідко відмічають опіки листя, спричинені стресом від накладки внесення ЗЗР і зниження нічних температур.
- Добре перезимував ріпак. Попри холодну весну, рослини оговталися, розгалузилися і перебувають у фазі цвітіння. Наразі проводиться фунгіцидна обробка полів.
- Кукурудза перебуває у фазі розвитку 1-2 листки, тоді як зазвичай у цей час наявні 3-4. Аграрії відмічають, що насіння сходить повільно, протягом двох тижнів (норма 4-8 діб).
- Вартість посівної, за словами місцевих аграріїв, зросла на 25-30%.
«Проїхавши три області ми побачили, що кожна має свої особливості. Кожен фермер з регіону адаптувався під умови, які в нього є на даному полі: надмірна волога, стиснені строки посіву, брак коштів. Попри це ми сподіваємося, що в цьому році запас вологи під час посівної та добрива, які все ж таки вдалося внести, принесуть врожаї не гірші, ніж в минулі роки. По відчуттях, ті аграрії, які стикнулися з нестачею коштів, змушені трішки заощаджувати. Але якщо фермер бачить, що в його кліматичній зоні можна отримати доволі непоганий урожай, то намагається не заощаджувати на кількості добрив та не економити».
У свою чергу менеджер BASF по роботі з агрохолдингами Олена Мохель зауважує, що в західному регіоні спостерігається насиченість кукурудзи такими шкідниками, як західний кукурудзяний жук, який потребує інтенсивної схеми захисту із протруєнням насіння та внесенням грунтових інсектицидів. З типових хвороб культури — фузаріоз, кореневі гнилі і пухирчата сажка.
Олена Мохель
менеджер BASF по роботі з агрохолдингами
«На ячмені вже присутня сітчаста плямистість, подекуди в перезволожених місцях ринхоспоріоз, гірший стан де не працювали якісним протравником та фунгіцидом. На ріпаках подекуди відмічаємо фомоз, на окремих гібридах циліндроспоріоз внаслідок погодних умов, швидкого росту рослин і розтріскування стебла».
Експертка також додала, що основні посіви відбувалися у квітні і до середини травня. Всі поспішали, тому сіяли в фізіологічно неготовий ґрунт. Він був перезволожений і всі отримали природне ущільнення. Тобто навіть ті, хто з осені провів глибоке рихлення — втратив результат. Щільність ґрунту зараз надзвичайно висока. Ґрунт не структурований, волога в нижніх шарах, а у верхніх немає. Тим часом посіви після 20 квітня мають кращий стан, ніж на дуже ранніх посівах, де утворилась кірка.
Олена Мохель
менеджер BASF по роботі з агрохолдингами
«На озимих зернових погано розвивалась вторинна коренева система. Якщо будуть дощі, а їх прогнозують, тоді і врожайність буде доброю. Де вдалось зробити ротаційне боронування, так би мовити, дали «дихати» пшениці, вона краща. Але далі все одно все залежить від погоди».
Тернопільська область. Фокус на сою і цукрові буряки
Рекордним в плані врожаю для Тернопільської області був 2021 рік, коли вдалося зібрати понад 3 млн т зернових та зернобобових культур. Торік цей показник був на рівні 2,5 млн т зерна. В цьому році, за інформацією департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОВА, якщо буде сприяти погода вдасться зібрати тільки 1 млн т. Причина — зменшення посівних площ на 27 тис. га. Загалом станом на 25 травня посівні площі в області виглядають так:
- озима пшениця — 180 тис. га;
- озимий ріпак — 65,8 тис. га;
- озимий ячмінь — 18,1 тис. га;
- озиме жито — 1,3 тис. га;
- яра пшениця — 25,9 тис. га;
- ярий ячмінь — 61,5 тис. га;
- соняшник — 117,2 тис. га;
- кукурудза — 121,6 тис. га;
- цукровий буряк — 52 тис. га;
- соя — 148 тис. га;
- овес — 5 тис. га;
- горох — 3,1 тис. га.
Як бачимо, найбільше було відведено площ під озиму пшеницю та сою. Щодо сої, то приріст майже вдвічі. В минулому році нею було засіяно тільки 83 тис. га. По площам під цукровим буряком область є одним із лідерів в Україні.
«Гадз»: сівозміну не міняють три роки
Експедицію Заходом країни ми розпочали з Тернопільської області, а саме з фермерського господарства «Гадз», яке має земельний 26,5 тис. га. На зауваження, що за кількістю площ, це давно вже не фермерське господарство, його засновник Петро Гадз заперечує і говорить: «В душі я справжній фермер і просто люблю працювати на землі». Отож, цього року посівні площі в господарстві розподілились таким чином:
- озима пшениця — 4,5 тис. га;
- озимий ріпак — 3,5 тис. га;
- кукурудза на зерно — 9 тис. га;
- соняшник — 6 тис. га;
- озимий ячмінь — 1 тис. га;
- озиме жито на зелений корм — 900 га;
- ярий ячмінь — 700 га;
- горох та яра пшениця — по 200 га.
Такої структури посівів тут дотримуються вже три роки.
«Найкращу рентабельність нам приносить соняшник, кукурудза та озимий ріпак. У порівнянні з минулим роком зменшили на 1 тис. га соняшника. З агрономічної точки зору і у плані сівозміни соняшник нам тут не дуже підходить. Хоча ми і збираємо його по 4 т/га».
Гібриди кукурудзи підбирають на Лебединському насіннєвому заводі.
Це дозволяє висівати 3 роки кукурудзу по кукурудзі і виходити на врожайність 12 т/га.
Щодо озимих, то вони вийшли з зими у відмінному стані.
Агрономічна служба двічі провела підживлення, зараз проводять другий фунгіцидний і інсектицидний захист. Посівна на підприємстві розпочалася 15 квітня.
Хоча, як зауважує головний агроном, були роки, що починали сіяти ще 29-30 березня.
Але встигли за 20 днів відсіяти всі площі під яру групу. Все завдяки великому автопарку техніки. В «Гадз» застосовують зяблеву оранку, весняні роботи починають з дисковки і завершуються передпосівною культивацією. На схилах застосовують розпушувачі.
На добривах в господарстві не економили: азотну групу внесли у повному обсязі. На трьох відділеннях господарства використовують органіку і завдяки цьому зменшують кількість мінеральних добрив. Органічними добривами забезпечують себе самі, адже займаються ще й тваринництвом — утримують близько 2 тис. голів ВРХ. Сьогодні підприємство в десятці лідерів молочного ринку України.
Володимир Горбатюк
головний агроном ФГ «Гадз»
«Дійсно цього року були проблеми, бо весна була холодною з затяжними дощами, то техніка не могла зайти в поле. Але справились. По соняшнику маємо вже 80% сходів, а на кукурудзі вже з’являється третій листок. Тож будемо боротися з бур’янами та вносити мікродобрива».
Під час нашого візиту (18 травня), в господарстві якраз збирали озиме жито на зелений корм для тварин. Поля, де зібрали жито, передисковують і одразу сіють соняшник. Таким чином отримують два врожаї за рік.
Як розповів директор «Гадз» Казимир Попіль, в цьому році вартість посівної зросла на 25%, у порівнянні з довоєнним рівнем.
Казимир Попіль
директор ФГ «Гадз»
«Зросла вартість насіння, ЗЗР, добрив. Треба рахувати, що вигідніше. Нам трошки ближче до Констанци та західних кордонів і тому ми віримо в кукурудзу».
А ще «Гадз» має найбільший сад в Європі площею 600 га та є найбільшим постачальником яблук на внутрішній ринок. На експорт яблука відправляють в США, Саудівську Аравію, Німеччину, Швецію, Данію, Малайзію та ін. Окрім яблук вирощують грушу, сливу. Минуло року пішли серйозно в овочівництво, під яке виділили 400 га.
«Агропродсервіс»: соя — цариця полів, але найрентабельніший цукровий буряк
Диверсифікований бізнес має і компанія «Агропродсервіс». Окрім рослинництва, має потужні тваринні комплекси різного напрямку, насіннєвий завод, комбікормовий завод, завод з переробки сої, елеватори, мʼясопереробний завод та млин.
Земельний банк складає близько 40 тис. га. Головна культура — соя. Цього року нею засіяли близько 7,5 тис. га. Дещо зменшили посіви кукурудзи — до 4,1 тис. га, а натомість збільшили під соняшником — 4 тис. га (1,5 тис. га у 2022 році) і під озимим ріпаком — 5,5 тис. га (3,5 тис. га минулого року).
За словами головного агронома «Агропродсервіс» Романа Віннічука, вибір зробили на користь олійних, бо на момент збору врожаю кукурудзи були проблеми з експортом, та і ціни на добрива та сушіння були високими. А от соняшник можна переробити на олію та продати на внутрішньому ринку. Та і ціни на ріпак виглядають привабливо.
Також підприємство вирощує:
- озиму пшеницю — 7,8 тис. га;
- озимий ячмінь— 1,6 тис. га;
- ярий ячмінь — 3,2 тис. га;
- яру пшеницю — 1 тис. га;
- кукурудзу на силос — 1,1 тис. га;
- цукровий буряк — 3,5 тис. га;
- горох — 250 га.
Посівна стартувала 10 березня з посіву ярих ячменя та пшениці. Після чого розпочалися дощі і посівна зупинилась на 2-3 тижні.
Роман Віннічук
головний агроном «Агропродсервіс»
«Щодня випадало 5-10 мм опадів, земля не встигала висихати. Тому польові роботи відновились аж 13 квітня. Ми досіяли яровину і розпочали садити цукровий буряк. На сьогодні залишилось досіяти 60 га сої».
До речі, улюбленою культурою агронома компанії є цукровий буряк. Щороку під нього відводять 3-3,5 тис. га. Роман Віннічук зізнається, хоча буряк дорогий у вирощуванні, але торік для компанії це була найрентабельніша культура.
Роман Віннічук
головний агроном «Агропродсервіс»
«Минулого року був хороший рік для цукрового буряка. Ми збирали його за врожайності 75 т/га. На буряку не економимо, даємо все по максимуму: обприскування мінімум 9 разів, треба дати азоту немало, а також калію і фосфору. Гуртова ціна цукру — 20 грн/кг. А з 1 га ми маємо 5,6 т цукру. Тобто мінімально ми маємо 112 тис. грн/га. І навіть за мінімальної ціни витрати окупляться. Тому тут можна заробити».
Як зазначив заступник директора департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Василь Бєлозерських, цукровий буряк — одна з найвимогливіших культур у вирощуванні. Основний фактор, який впливає на врожайність — вологозабезпечення. На Заході з цим проблем немає. Відповідно і виробничі ризики тут є мінімальними.
Василь Бєлозерських
Заступник директора департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank
«Рентабельність цукрового буряку можна буде оцінити тоді, коли продукт буде продано. Зазвичай та культура, яка має специфічні умови вирощування і має найбільшу кількість ризиків, є найбільш прибутковою. Але шукати в цукровому буряку панацею в умовах повномасштабної війни — трохи не на часі. Для тих компаній, які грають в цю гру в довгу, наприклад, «Агропродсервісу», «Західного Бугу», «Контінентал Фармерз Груп», — це не нова культура. Вони мають компетенцію, відповідну техніку та технологію виробництва. Тому і з врожайністю, гадаю, у них все буде добре і в цьому році. Тим аграріям, які вирішили посіяти цукровий буряк на 200-300 га, буде складніше, адже і технологія щороку корелюється, і шкідники змінюються… Я б не радив їм у складні часи заходити у складні технології».
«Агропродсервіс» також закладає демо ділянки під випробування сортів озимої пшениці. В цьому році досліджують 76 видів озимої пшениці, з яких 10 вже в портфелі компанії. Насіння випробовують на ділянках і кращі зразки висівають. Таким чином підібрали собі, наприклад, сорт Реформ від RАGT. Минулого року він приніс врожайність 9,5 т/га.
Роман Віннічук говорить, що цей агросезон став значно важчим, ніж попереднім, тому намагались економити.
Роман Віннічук
головний агроном «Агропродсервіс»
«Якщо під озиму пшеницю вносили 180 кг діючої речовини азоту, то норму зменшили до 150-160 кг, тобто десь на 30%. Ціна добрив на момент купівлі була максимальною. Частину азоту замінили на аміачну воду, яку закупили ще минулого червня, оскільки думали, що добрива взагалі зникнуть з полиць. Також зараз вчимось правильно використовувати органіку».
Минулого року «Агропродсервіс» вирішила йти в овочівництво з міркувань продовольчої безпеки, бо вважала, що через тимчасову окупацію Півдня на ринку буде нестача овочів. В цьому році продовжує цей проєкт. Посадили 10 га цибулі, 4 га моркви, по 2 га столового буряку та капусти.
Львівська область. Зменшення площ під озимою пшеницею
Посівні площі на Львівщині повинні залишитися на рівні попереднього року, а це, за інформацією департаменту агропромислового розвитку ЛОДА, 750 тис. га. Станом на 25 травня посіяно:
- озимої пшениці — 137,8 тис. га;
- озимого ріпаку — 48 тис. га;
- озимого ячменю — 17,8 тис. га;
- озимого жита — 4 тис. га;
- ярої пшениці — 21,6 тис. га;
- ярого ячменю — 12,2 тис. га;
- соняшнику — 23,4 тис. га;
- кукурудзи — 67,4 тис. га;
- цукрового буряку — 14 тис. га;
- сої — 87,9 тис. га.
Бачимо зменшення площ під озимою пшеницею, кукурудзою та соняшником у порівнянні з минулим роком (147 тис. га, 80,1 тис. га і 35,8 тис. га відповідно). По всім іншим культурам цифри більш-менш такі, як і в 2022 році.
«Західний Буг»: орієнтація на європейський ринок
У Львівській області ми відвідали компанію «Західний Буг», де ставку роблять на цукровий буряк. У минулому році його збирали з врожайністю 100 т/га. Культура приносить компанії 80% прибутку.
Загалом земельний банк складає понад 65 тис. га. Цього року структуру посівних площ дещо змінили: через вузькі посівні вікна менше посіяли озимої пшениці — 15,5 тис. га, також зменшили площі під озимим ячменем. Зазвичай вони сягали 3,5 тис. га. Площі під іншими культурами виглядають так:
- цукровий буряк — 15,3 тис. га;
- соя — 10 тис. га;
- озимий ріпак — 3,3 тис. га;
- насіннєві посіви — 6,5 тис. га.
За словами заступника головного агронома Дмитра Костарєва, сівозміну формували таким чином, щоб потрапити в оптимальні умови для сівби з урахуванням збирання попередника.
Дмитро Костраєв
заступника головного агронома компанії «Західний Буг»
«У нас було максимальне вікно для якісної підготовки ґрунту під цукровий буряк. Відповідно площі під кукурудзу, яка у нас становила 10-15% попередника під цукровий буряк, ми зменшили, щоб її взагалі не було як попередника під культуру. Другий аспект — маржинальність кукурудзи. Цукровий буряк у нас продається з поля, а кукурудзу у нас купують в Австрії, Італії, Польщі, тож треба рахувати ціну логістики до кінцевого споживача, а це $100-120. Третій аспект сушіння і зберігання».
Минулого року найбільш рентабельними культурами в компанії були цукровий буряк, соя, озимий ріпак і насіннєві культури, які приносять додаткову маржу. Програли в сезоні пшениця і кукурудза, зовсім невеликий прибуток приніс соняшник.
Дмитро Костраєв також розповів, що на добривах та ЗЗР цього року не економили, адже мають амбітні плани щодо врожайності. Наприклад, по озимій пшениці ставлять перед собою задачу отримати не менше 8 т/га. І хоча, як зізнається співбесідник, витрати на технологію вирощування в середньому по культурах зросли на 22-34%, в компанії тримаються напрацьованої технології.
Дмитро Костраєв
заступника головного агронома компанії «Західний Буг»
«Коли ми почали рахувати витрати, то зрозуміли, що економія кількох сотень гривень на гектарі за рахунок зменшення норми пестициду чи добрива мізерна в частці наших загальних витрат. А ризики того, що ми не досягнемо цільових показників урожайності від зменшення норм, високі».
В компанії також практикують внесення органічних добрив. За останні півтора року площа внесення органічних добрив зросла з 5-7% до 15-20%. А все тому, що тут по-іншому почали рахувати економіку органічних добрив. Допрацювали систему розрахунку довезення, витрат на внесення. Завдяки цьому зменшилися витрати на мінеральні добрива.
Щодо збуту зерна, то Дмитро Костраєв говорить, що компанія поступово переорієнтовується на вирощування культур під європейський ринок. В минулому році збільшили плече твердих сортів пшениці, хоча Львівщина — не типовий регіон для вирощування цієї культури. Але завдяки правильно підібраній технології отримали гарну врожайність, тож планують ще збільшувати площ. На наступний рік також збільшать площі під кременистими сортами кукурудзи.
Дмитро Костраєв
заступника головного агронома компанії «Західний Буг»
«Поступово переорієнтовуємося, щоб хоча б якусь частку продукції вирощувати для європейського ринку. Працювали з великими трейдерськими компаніями, формували партії по 5-10 тис. т і відправляли в ЄС. Але зараз шукаємо вже кінцевого споживача в Європі — в Австрії, Італії, Німеччині. Вже маємо таку співпрацю. Поки була ще Польща — до закриття імпорту. Якусь частину зерна на експорт кооперували з «Вілією», бо у них є хаб з вузькою колією. Але в основному возимо автотранспортом».
Волинська область
Станом на 25 травня у Волинській області найбільші площі під озимою пшеницею — 149,3 тис. га, ріпаком — 50 тис. га та кукурудзою — 43,8 тис. га. У п’ятірці культур-лідерів також соя — 38,6 тис. га і соняшник — 37,6 тис. га. Традиційно багато вирощують на Волині овесу. Його вже посіяли на площі 30,8 тис. га.
«Волинь-Зерно-Продукт»: «набили руку» на вирощуванні кукурудзи
Наступним підприємством, яке ми відвідали, стало «Волинь-Зерно-Продукт», що на Ковельщині. Цього року земельний банк тут збільшився до 52 тис. га за рахунок придбання підприємства «Біо-Лан». Сівозміна п’ятипільна, є окремо ріпакова і бурякова сівозміни.
Структура посівних площ виглядає так:
- кукурудза — 17 тис. га;
- ріпак — 10 тис. га;
- соя — 11 тис. га;
- озима пшениця — 7,5 тис. га (м’яка і тверда);
- яра пшениця — 5,5 тис. га (м’яка і тверда);
- цукровий буряк — 2,5 тис. га;
- ячмінь — 1 тис. га;
- сидерати (гречка, гірчиця, кормові боби) — 5 тис. га;
- соняшник — 500 га.
Керівник департаменту агровиробництва Ярослав Мазуренко говорить, що минулого року господарству вдалося заробити на кукурудзі, оскільки мають власні елеваторні потужності і сухий порт. До речі, майже всю кукурудзу тут зібрали до січня, але через погодні умови решту 50 га домолотили тільки у травні з базовою вологістю 14% і врожайністю 8 т/га.
Цього року на технології вирощування кукурудзи не економили, хоча витрати на вирощування 1 га зросли на 30%. Розраховують зекономити на ціні газу, яка впала.
«По Гданьску з усіх культур кукурудза найкраще торгувалась. Споживачі кукурудзи Іспанія, Англія, Ірландія, Данія. До цих країн з Гданську фрахт дешевший».
Щодо кукурудзи, то в компанії вже «набили руку» за роки її вирощування. Гібриди кукурудзи підбирають з ФАО 250-320, а поля, що розміщені в низині, засіватимуть гібридом з ФАО 250.
Рентабельним в тому році був і ріпак в компанії. Встигли продати його за ціною $700/т. Але Ярослав Мазуренко сумнівається, що цього року ціна на нього перевищить $400/т. Соняшнику посіяли небагато, оскільки в регіоні він програє ріпаку. Зайва волога, присутня на Волині, не сприяє підвищенню врожайності.
Також минулого року «Волинь-Зерно-Продукт» що називається «зірвала джекпот» на цукрових буряках. Мають надію, що в цьому році цукрові буряки теж будуть рентабельними. Досить значні площі під соєю Ярослав пояснює тим, що ця культура потребує менше капіталовкладень.
Ярослав Мазуренко
керівник департаменту агровиробництв
«Сіємо сою, бо вона потребує менше добрив. Менше зберігати, бо продаємо її швидко, плюс легша логістика».
Головний агроном відділення «Волинь нова» В’ячеслав Сібіковський додав, що погодні умови ускладнили цьогорічну посівну. Зазвичай завершували її до 15 травня. Та на момент нашого приїзду (19 травня) тут ще продовжували посівну і мали фінішувати 23 травня.
Озимі пшениця та ріпак знаходяться у доброму стані. Ріпак навіть перезимував на 80% з осіннім листям, що сприяло швидкому відновленню вегетації. На пшеницю дещо негативно вплинули весняні приморозки. Два роки підряд збирали її з врожайністю 9,5 т/га. Підібрали для себе сорти німецької, французької та чеської селекції.
При сприятливій погоді можуть отримувати і 10 т/га. До речі, «Волинь-Зерно-Продукт» побудував новий млин, який може молотити сорти твердої пшениці. Тож цього року частину посівів відвели під неї.
Дякуємо Західній Україні, далі за маршрутом — Полтавська та Дніпропетровська області.
