Олександр Бататін про біопереробку зернових, відновлення української економіки після війни та три основні моменти перед початком будівництва заводу
Всі ми з нетерпінням чекаємо перемоги України та мирного життя. Але попереду чекає відбудова зруйнованих сіл та міст, відбудова пошкодженої інфраструктури та відновлення економіки. Олександр Бататін, власник та CEO компанії «АБ АГРО ПРОДЖЕКТ ГРУП», добре знається на будівництві заводів глибокої переробки і переконує, що саме в цьому Україна має величезний потенціал. Адже на продукти біопереробки зернових попит у світі постійно зростає, а наша країна має всі необхідні ресурси. Крім того, Олександр запевняє, що створення нових робочих місць, спонукатиме українців повертатися додому, а не шукати кращого життя за кордоном.
Latifundist.com: Які потужності з глибокої переробки зернових були в Україні до лютого минулого року?
Олександр Бататін: По-перше, якщо говорити більш професійно, такого поняття як глибока переробка зернових у розвинутих країнах немає. Натомість є поняття біопереробка зернових, агрокультур або агросировини. Ми багато спілкуємося з європейським колегами і зробили висновок, що правильно застосовувати саме таке поняття. Глибока переробка, мені здається, це більш таке наше українське формулювання, яке має радянські корені.
Тепер щодо біопереробки зернових. Якщо говорити серйозно, то виробництв глибокої переробки зернових, на мою думку, в Україні немає взагалі. В Україні працює тільки одне виробництво з біопереробки — «Верхньодніпровський крохмало-патоковий комбінат», який випускає крохмальний цукор. По моїй інформації це все.
Latifundist.com: Що змінилося з початком повномасштабного вторгнення? Чи відомо вам скільки проєктів було заморожено?
Олександр Бататін: Вважаю, змінилося багато моментів, в яких є як мінуси так і плюси. По-перше, плани низки компаній в частині проєктування та будівництва заводів з біопереробки зернових були відкладені на більш спокійний час. Такий підхід абсолютно зрозумілий. За моїми даними, ще до війни такі компанії як МХП, ОККО та ROSHEN заявляли про плани будівництва заводів з біопереробки зернових. Звісно це стало «мінусом» для нашої економіки .
З іншого боку, можна перерахувати і плюси, так як на деякі питання почали дивитися по-іншому. Перший плюс в тому, що проблема з блокуванням морських портів (експортом зернових) та дефіцитом логістичної інфраструктури в Україні більш гостро поставила питання переробки зернових саме всередині країни.
І вже сьогодні низка українських компаній почали проєктувати заводи біопереробки зернових.
На мою думку, паралельно з цим є другий плюс. Питання переробки зернових всередині нашої країни стало одним з ключових для обговорення в профільних міністерствах та комітетах Верховної Ради. Ми спілкуємося та ведемо комунікацію з владою та я радий, що ті наші ініціативи, які до війни визивали певний скептицизм, сьогодні підтримуються нашими колегами з влади. За це хочу подякувати всім, хто причетний до цього та робить конкретні кроки для трансформації нашого АПК із сировинної моделі в продовольчу — модель з високою доданою вартістю.
Така трансформація нашого АПК вигідна усім. Приватному сектору в частині більш високої рентабельності та прибутків свого бізнесу. Вигідна і державі в частині економічного ефекту для економіки та країни загалом, особливо в післявоєнний період. Також вигідна нашим міжнародним партнерам, які ще до війни чітко транслювали свою протекціоністську позицію.
Latifundist.com: Які продукти глибокої переробки може виробляти Україна і чи будуть вони мати попит за кордоном? Назвіть топ-5 продуктів. І чи зможемо ми конкурувати із зарубіжним продуктом?
Олександр Бататін: Україна, продукуючи такі обсяги зернових щороку, може виробляти наприклад такі продукти як біоетанол, лимонна кислота, екстракт дріжджів, моногідрат глюкози, глюкозно-фруктозні сиропи, кристалічна фруктоза тощо.
Усі ці продукти мають високу додану вартість та великий попит на внутрішньому та зовнішньому ринках. При цьому попит (CAGR) з кожним роком зростає. Такий зростаючий тренд буде ще 10-12 років і більше, в залежності який це продукт. Це означає, що інвестор, який в найближчий час побудує таке виробництво, 2-3 рази зможе окупити вкладені інвестиції за цей час.
Я можу з впевненістю про це казати, оскільки ще за півроку до війни ми з командою зробили дуже серйозне дослідження цього напряму з залученням європейських та українських фахівців, які вже не одне десятиріччя займаються питанням глибокої переробки зернових в розвинутих країнах світу.
Завдяки цьому ми знаємо, які у нас є ринки збуту та як на них вийти. Також ми розуміємо, які нові експортні регіони будуть відкриватися в найближчий час. Економічною мовою «країни-драйвери попиту на глобальному ринку».
Звичайно, багато буде залежати від чіткої та твердої переговорної позиції вищого політичного керівництва нашої країни з міжнародними партнерами по низці моментів. Незважаючи ні на що, я впевнений, що ці питання будуть вирішені.
Latifundist.com: Які нові заводи з глибокої переробки з’явилися/будуються у 2022-2023 рр.?
Олександр Бататін: За моїми даними, нових заводів за період війни не побудували.
Мені відомо лише про підприємство компанії «Ерідон», яке зараз будується. Поки іншої інформації щодо будівництва та реалізації заводів біопереробки в Україні мені невідомо.
І це цілком зрозуміло. Поки в небі ракети та ведуться активні бойові дії, ніяких великих інвестицій в Україні не буде, ні в АПК, а ні в інші сектори економіки.
Але будуть інвестиції в проєктування заводів біопереробки зернових. Насправді такі інвестиції вже є.
Я вважаю, що це дуже правильний бізнес-підхід. Поки тривають бойові дії, робиться проєктування майбутнього підприємства, а процес проєктування займає 6-12 місяців в середньому. Закінчиться війна, бо ніхто не сумнівається, що війна закінчиться перемогою України, а ці компанії повністю вже підготовлені та мають проєктування, тому впевнено починають будівельні роботи своїх нових підприємств. Відповідно, стають першими в Україні в цьому напрямі, «беруть» одразу долю внутрішнього та зовнішнього ринків.
Тим паче, що сьогодні вже розробляються програми державної підтримки в сфері біопереробки для інвесторів. Додам, що такі фінансові інститути як ЄБРР, IFC та інші — охоче підтримають та профінансують такі проєкти.
Latifundist.com: Яка тенденція спостерігається: які саме проєкти цікаві агровиробникам і чи вони готові інвестувати попри воєнний стан?
Олександр Бататін: Сьогоднішня ситуація загострила проблеми з логістики та змушує бізнес звернути більше уваги на можливості переробки зерна на продукти з високою доданою вартістю.
На жаль, рівень обізнаності у промислових біотехнологіях та продуктових лінійках вкрай низький, тому на першому етапі ми намагаємося максимально проінформувати замовника та допомогти йому у виборі найбільш відповідного для нього проєкту.
Зауважу, що останнім часом спостерігається зростання інтересу до паливного етанолу. Так як він вважається вагомою альтернативою традиційному пальному. Виготовлення біоетанолу буде максимально вигідним для української економіки.
Latifundist.com: Наскільки ця тема зараз популярна серед аграріїв? Чи очікувати у наступних роках збільшення кількості таких заводів? Що потрібно зробити, щоб цей напрям отримав «друге дихання» в Україні?
Олександр Бататін: Як я вже зазначив вище, інтерес до виробництва біоетанолу останнім часом зростає і не лише серед аграріїв.
Україна має значний потенціал для будівництва таких заводів, тому слід очікувати появи не менше десяти таких заводів у різних регіонах та різної потужності. Більшість з них будуть орієнтовані на експорт, оскільки на внутрішньому ринку існують поки що ряд причин, що обмежують зростання споживання біоетанолу. Причини наступні:
- в Україні немає закону, який зобов'язує використання паливних сумішей на основі біоетанолу;
- біоетанол є підакцизним товаром та організація його виробництва в рамках індустріальних парків не пільгується відповідно до Закону України 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні»;
- багаторічна дискримінація біоетанолу в українському суспільстві. Досі існують застарілі міфи про шкоду біоетанолу для автомобілів та харчової безпеки.
Latifundist.com: Ваша компанія «АБ АГРО ПРОДЖЕКТ ГРУП» займається будівництвом заводу із переробки пшениці на паливний етанол. Для тих, хто тільки планує йти в такий проєкт, розкажіть про його плюси і мінуси, окупність та початкові інвестиції?
Олександр Бататін: Стартові інвестиції у проєкти біопереробки агрокультур починаються від €40-50 млн. Терміни окупності в середньому становлять 5-7 років. Можливі винятки у менший бік, але це залежить від конкретних умов ділянки під будівництво заводу.
Компанії, що реалізовують подібні проєкти, виводять свій бізнес на новий рівень, а саме:
- рівень технологій із високим ступенем доданої вартості.
- обсяги щорічної виручки в десятки мільйонів євро і прямий вихід на європейський та світовий ринки.
- енергоефективність та захист навколишнього середовища.
- проєкти стають особливо привабливими для інвесторів завдяки гарантованій рентабельності та окупності.
- створення нових робочих місць та вирішення широкого кола соціальних завдань у місці дислокації бізнесу.
Підводного каміння при реалізації подібних проєктів досить багато. В інтерв'ю їх важко перерахувати. До того ж багато залежить від індивідуальних умов проєкту.
Наша рекомендація бізнесу — залучити до планування та реалізації проєкту спеціалізовану керуючу компанію, яка має відповідні знання та досвід.
Latifundist.com: Скільки наразі проєктів веде ваша компанія? З яких регіонів частіше за все звертаються до вас аграрії? Це середні чи великі підприємства?
Олександр Бататін: Зараз ми працюємо над трьома проєктами, які знаходяться на різних етапах готовності. До нас звертаються не лише аграрії. Багато звернень від зернотрейдерів, компаній із інших галузей економіки, які розробляють плани диверсифікації. Більшість звернень із Західних та Центральних регіонів, що пов'язано, безумовно, з війною.
Latifundist.com: Ваша компанія була створена влітку минулого року, у розпал війни. Чи важко було наважитися у воєнний час відкривати компанію, яка займається реалізацією проєктів з біопереробки агропродукції? Адже не секрет, що агробізнес зараз намагається економити.
Олександр Бататін: Гарне питання. Безумовно були ризики, але ми з командою прийняли тверде рішення розвивати напрям переробки. Розвивати наш економічний фронт. За це я хочу подякувати всій команді та колегам за підтримку та плідну роботу.
Звичайно, найбільша подяка усім нашим бійцям, волонтерам, які стоять на основному фронті боротьби за нашу волю та життя. Завдяки цим хлопцям та дівчатам ми можемо працювати на економічному фронті. Ми не маємо права їх підводити. Кожен вкладає свою працю у майбутнє нашої країни.
Зараз насправді дуже важко, але при цьому ми маємо бути стратегічними. Продумати кожен можливий крок з найшвидшого відновлення економіки та відбудови.
Мінімізувати ризики, витрати часу, ресурси для того, щоб життя бурлило і українці повернулися додому.
Ми маємо показати світові нашу промислову потужність. У нас для цього є усі можливості. Для цього наша команда працює, адже реалізація проєктів з глибокої переробки стане найпотужнішим поштовхом до гідного економічно-соціального життя українців.
Latifundist.com: Я хочу піти у глибоку переробку: назвіть три основні моменти, на які потрібно звернути увагу перед тим, як будувати виробничі потужності?
Олександр Бататін: Отже, називаю три необхідні пункти, які потребують вашої уваги:
- вибір кінцевого продукту переробки;
- визначення постачальника технології переробки;
- локація заводу повинна відповідати вимогам виробництва з логістики, енергозабезпечення та кадрів.
Latifundist.com: В Україні немає власних технологій, щоб займатися глибокою переробкою. Тобто потрібно або йти у партнерство з іноземною компанією, яка володіє такою технологією, або купувати ліцензію. Наскільки це є стримуючим фактором для українського інвестора?
Олександр Бататін: Ми живемо у епосі глобалізації економіки. Залучення передових технологій зарубіжних компаній є звичайним явищем у всьому світі. Це абсолютно не є стримуючим фактором для реалізації проєктів в Україні.
Latifundist.com: Яка ситуація із профільними спеціалістами в країні? Чи потрібно таких спеціалістів шукати за кордоном?
Олександр Бататін: В Україні є база для підготовки спеціалістів необхідного рівня. Однак у цьому напрямі навчальні заклади мають провести відповідну перебудову системи. На першому етапі роботи нових підприємств доведеться запрошувати вузькопрофільних спеціалістів із-за кордону. Наприклад, спеціалістів з технології ферментації.
Latifundist.com: Ваша компанія надає повний супровід від планування і до запуску проєкту. Як довго ви супроводжуєте клієнта від початку роботи?
Олександр Бататін: Наша компанія визначає завершення проєкту не на стадії здачі об'єкта в експлуатацію та «урочистого перерізання червоної стрічки», а на стадії ефективно функціонуючого виробництва, коли всі виробничі процеси налагоджені, завод укомплектований навченим та кваліфікованим персоналом, забезпечені випуск та реалізація продукту відповідно до планових обсягів та якістю. Усі перераховані умови займають час у кілька років.
