Рафаель Гороян: «...А щодо Ф2, я не знаю, як зараз можна оформити покупку зерна за готівку»
Джерело фото: Latifundist.com
Група компаній «Прометей» завжди робила ставку на розгалужену мережу елеваторів і за обʼємами зберігання входила в трійку найбільших операторів ринку. Тому заява про скорочення персоналу і закриття трьох елеваторів багатьох здивувала. Причинами цього кроку компанія назвала посуху на півдні і пресинг з боку податкової.
Ми не могли пройти повз такого інфоприводу, поговорили з власником холдингу Рафаелем Горояном і постаралися в усьому розібратися. Розмова вийшла складною, гарячою, але відвертою.
У першій частині інтерв'ю зосередили увагу на головних болючих точках агробізнесу: проблемах із відшкодуванням ПДВ, податкових схемах, критеріях зарахування компаній до ризикових, купівлі зерна за кеш та інших реаліях сьогодення.
Latifundist.com: Серед причин закриття елеваторів компанія назвала пресинг з боку держави і неврожай на півдні України. Ви єдині на ринку, хто вдався до такого кроку. Ви самотні в цій проблемі чи інші не хочуть її афішувати?
Рафаель Гороян: Гарне питання. Ми ніколи не приховували ані своїх проблем, ані успіхів. Це політика нашої компанії.
Частину елеваторів ми справді закрили. До війни група «Прометей» мала 34 елеватори. Зараз залишилося працюючими всього половина — 16. Частина в окупації, три перебувають у сірій зоні. Ще на одному нещодавно постраждала логістика внаслідок прильоту — це Казанківський елеватор, на якому зараз ми можемо використовувати лише автотранспорт.
Що ж стосується безпосередньо закриття елеваторів, воно обумовлене кількома причинами, одна з яких — військові ризики. Їх неможливо контролювати. Військових ризиків багато, вони різні, і щодня ситуація змінюється. Ми, як на полі бою. Боремося з наслідками прильотів та інших ситуацій, породжених війною.
Цього сезону на ситуацію негативно вплинула також посуха на півдні і в центрі України. Люди півроку не бачили дощу. На півдні, наприклад, соняшника зібрали на 30% менше від запланованого. У центрі, гадаю, врожай теж буде на 30-40% меншим від очікуваного. Два елеватори ми закрили саме з цієї причини: вирішили, що нарощувати збитки далі просто не має сенсу. Ще один закрили через складну логістику — труднощі у транспортуванні товару. Якщо тенденції збережуться — закриватимемо елеватори й надалі.
Тим паче, що на ринку склалася парадоксальна ситуація. Внутрішні трейдери закуповують зерно за цінами вищими за світові — приблизно на $10. Ми вирішили в ці ігри не грати і не закуповувати зерно за завищеною ціною зі сподіваннями на майбутній прибуток.
Виграє той, хто не поспішає
Latifundist.com: Аграрій від цього виграє.
Рафаель Гороян: Аграрій — так. Але я думаю, що вагомих підстав для купівлі зерна за спекулятивними цінами немає. Взагалі, зараз ми спостерігаємо дуже серйозний тренд на світовому ринку зернових та олійних культур. Скоріш за все, відбудеться коригування цін.
ЄС запровадив загороджувальні мита на імпорт зернових та олійних культур з рф та Білорусі. В результаті, на ринку стався чіткий поділ. росіяни тепер експортуватимуть свою продукцію до Африки — Єгипту, Алжиру. А українські експортери — до Європи. Виходить, Європейський Союз купуватиме українське зерно за цінами — на $5-10 вищими за середні по ринку, а росіяни — продаватимуть за демпінговими цінами африканським країнам. Зараз, наприклад, соняшникову олію вони продають із дисконтом до $50, соняшниковий шрот — із дисконтом $15-20 порівняно з цінами українських експортерів, що фактично унеможливлює експорт українського зерна до Африки.
Але мені здається, що ситуація на ринку є нестійкою. І ціни на зернові в Європі можуть знизитися. Наприклад, якщо до постачання підключиться Бразилія.
Latifundist.com: Скільки ще елеваторів «Прометея» під загрозою закриття?
Рафаель Гороян: Думаю, до нового року можемо закрити ще 4-5 елеваторів. Це перший рік, коли ми вдаємося до таких радикальних кроків — вимушено з метою оптимізації. У попередні роки «Прометей» ніколи не закривав елеватори, навіть спорожнілі.
Південь — врожаю не перешкода?
Latifundist.com: У той же час ви задекларували, що отримали врожай пшениці на рівні 7 т/га. Це на Миколаївщині, в умовах посухи. Деякі наші читачі дуже скептично поставилися до заяв про таку врожайність.
Рафаель Гороян: Справа в тому, що нам справді пощастило — на території, де знаходяться наші поля, вчасно пройшов дощ. Причому якісний. Це сприятливо позначилося на врожаї. Ми просто поділилися інформацією про свій успіх, опублікували новину. Мабуть, вчинили необачно. Особисто я був проти, тому що розумів, що люди відреагують на цю інформацію негативно. Так і сталося.
Latifundist.com: Але ж на півдні таких урожаїв пшениці справді не буває (без зрошення). Проте, є чимало випадків, коли врожайність завищується штучно — при скуповуванні зерна у фермерів за кеш. Історія ж не тільки з пшеницею, компанія в минулі роки говорила про 4т/га соняшнику на півдні. Це закономірно провокує підозри.
Рафаель Гороян: У даній ситуації марно когось переконувати. Все одно всі залишаться при своїх думках.
Але, насправді, на наших полях урожайність завжди мінімум на 30-40% вища, ніж у сусідів. Ми вирощуємо культури за сучасними агротехнологіями. Проводимо повноцінне підживлення, використовуємо якісні ЗЗР і все інше. Фермери останніми роками такої можливості не мають — їм не вистачає ані добрив, ані ЗЗР, ані фінансів.
А успішних людей завжди критикують і знаходять для цього причини. Це ж легше, сидячи на дивані, тиражувати негативні коментарі про успіхи інших, виправдовуючи свої власні невдачі. Думаю, ми тепер взагалі не публікуватимемо новини про врожайність, бо це грає проти нас.
Latifundist.com: Повернемось до елеваторів. Чи є ще однією причиною закриття те, що фермери стримують продажі зерна?
Рафаель Гороян: Я більше скажу. Зараз склалася жахлива ситуація, можна навіть сказати катастрофічна. З початком повномасштабного вторгнення рф держава активно включилася у надання допомоги аграріям: кредити 5-7-9%, державні гарантії, дотації, різні проєкти підтримки. Багатьох аграріїв це надихнуло, навіть тих, хто від держави не отримав жодної фінансової допомоги. Люди відчули, що вони є частиною України і причетні до того, що відбувається в країні — що вони зобов'язані працювати, щоб війну виграти.
Але зараз все абсолютно навпаки. Проєкти держпідтримки згорнуті. Замість них прийшла податкова інспекція, яка «ковбасить» всіх підряд під приводом легалізації бізнесу. І це якраз ще одна причина, через яку ми ухвалили рішення про закриття елеваторів.
Я не знаю, який бізнес вони вирішили легалізувати — хліборобів, агровиробників чи трейдерів? Але переконаний, що це велика дурість. Тому що трейдери сьогодні, по суті, є єдиним джерелом надходження валюти в Україну.
Latifundist.com: За вашою логікою виходить, що фермери завдяки держпідтримці усвідомили свою місію і два роки продавали зерно, а зараз, отримавши пресинг із боку держави, зерно притримують і не продають. Щось не зрозуміло.
Рафаель Гороян: Я просто не дорозповів. Державна підтримка аграріїв — це був правильний і сильний хід. Нині ж держава, з подачі пана Данила Гетманцева, на повну потужність включила фіскальний апарат і під виглядом легалізації бізнесу творить жахливі речі.
Я дивився ваше інтерв'ю з В'ячеславом Петрищем, в якому він розповів про перевірку діяльності компанії в періодах десятирічної давності, які давно перевірені і закриті. І щодо застосування за підсумками цих перевірок драконівських санкцій.
У нас така сама ситуація: прийшли, перевірили період 5-річної давнини, наклали арешт на 200 млн грн і пішли.
Наші спеціалісти спробували пояснити податковій, що ми нічого не порушували. Після цього сума санкцій знизилася до 4 млн грн. Але зараз вони наклали арешт ще на 400 млн грн. Це якийсь цирк та непрофесіоналізм податкових інспекторів.
Але найстрашніше — податковий інспектор має можливість для переведення компанії до категорії ризикових платників ПДВ. Розумієте, податкова інспекція своїм рішенням без суду і слідства, без проведення якихось додаткових процедур може знищити компанію. Тому що зарахування до категорії ризикових автоматично блокує відшкодування компанії ПДВ.
А те, що в цій компанії працює 1,2 тис. осіб, що ця компанія сплачує податки, що має зобов'язання за кредитами — нікому не цікаво. Тобто податкову інспекцію наділено абсолютною фіскальною владою. І це в ситуації, коли фермеру не вистачає фінансів, щоб провести повноцінний посів, і він вимушено порушує абсолютно всі агротехнічні норми.
Плюс піврічна посуха. Це вибухова суміш. Все йде до того, що Україна імпортуватиме зерно, як у 90-ті.
Latifundist.com: Давайте поговоримо про кешевий ринок та потрапляння в статус ризикових. Дуже часто це повʼязані явища.
Рафаель Гороян: Нам не інкримінують Ф2, тобто купівлю за кеш. Просто перевіряють компанію і за якимись своїми критеріями включають її до переліку ризикових. А щодо Ф2, я не знаю, як зараз можна оформити покупку зерна за готівку.
Latifundist.com: Проте такі операції проводяться, достатньо зайти в зернові чати в телеграмі, де купа пропозицій. Але, зрозуміло, що обʼєми неспівставні з тими, що були до верифікації експортерів.
Рафаель Гороян: Так, я знаю що такі операції проводяться. Завищується врожайність, можливо, якось задіюється митниця. Певна публіка брала участь у цьому процесі. Потім якось різко все зупинилося. А потім плавно, поступово все відновилося. Просто цінник став дорожчим.
Але, коли компанія експортує мільйон тонн зерна на рік, вона фізично у цьому неспроможна брати участь. Нам це не цікаво. До того ж, на 20 тис. га жодними маніпуляціями з урожайністю неможливо оформити 1 млн тонн урожаю.
Latifundist.com: Нам пересилали повідомлення від трейдерів із пропозиціями купити зерно за Ф2 від «Прометея». Ми довіряємо тому, що бачили на власні очі, та джерелам, від яких інформацію отримали.
Рафаель Гороян: Своїм очам, безумовно, треба вірити. Але довіряти такому джерелу я б не став. Якщо ви бачите в цьому списку нашу компанію, потрібно детально перевірити джерело, а ще краще уточнити інформацію у нас.
Ми велика компанія і маємо тисячі клієнтів. Серед тих, хто лишає на зберігання товар на наших елеваторах, і справді може хтось купувати за готівку, але ми цією інформацією не володіємо. Ми цей процес не можемо контролювати. Це повинні контролювати вже державні органи.
Добре, назвіть хоча б одну із схем, із використанням якої ми можна експортувати зерно, купуючи його за готівку?
Latifundist.com: Шляхом підвищення врожайності.
Рафаель Гороян: На 20 тис. га землі мільйон тонн урожаю?
Latifundist.com: Це лише один з можливих інструментів. Звичайно, потрібно також мати «зелену дорогу» на митниці, «своїх людей».
Рафаель Гороян: Як вам пояснити, що ми цією нісенітницею не займаємося? Слухайте, ми з митницею воюємо. Зрозумійте, це нам не цікаво. Нам цікаво нормально і прозоро працювати.
Latifundist.com: Не обов'язково мати величезний земельний банк. Є «технічні колгоспи». Ви теж, напевно, знаєте, що це таке.
Рафаель Гороян: Так, це сільгосппідприємства, активи яких існують переважно на папері — у документах. Але я в це також не вірю.
Latifundist.com: Зараз цього справді поменшало.
Рафаель Гороян: Повірте, я готовий з плакатами поряд з вами стояти, виділити на це гроші, в будь-яких акціях брати участь, аби все це закрилося. Тому що цим процесом справді керують казнокради. Це й у мирний час — злочин, а під час війни — тим паче.
А щодо взаємодії з податковою службою, про це докладніше може розповісти Роман.
До розмови приєднується директор з правового забезпечення групи компаній «Прометей» Роман Антонян.
Роман Антонян: Під час реєстрації податкових накладних з ПДВ спочатку проводиться автоматична перевірка компанії на відповідність критеріям ризиковості. Якщо програма такий критерій знаходить, діяльність компанії аналізує спеціальна комісія податкової інспекції. Деякі критерії ризиковості логічні і зрозумілі. Наприклад, коли в штаті компанії-контрагента лише одна людина — директор; коли у контрагента відсутня технічна база чи активи; коли він проводить якісь «аномальні» операції, наприклад, закуповує шкарпетки, а продає зерно.
Але часто у цьому процесі відбуваються якісь збої. Наприклад, нам повідомили, що наша трейдингова компанія у звітному місяці провела операції з надання автотранспортних послуг. Ми були в шоці, підняли шум, і в результаті податківці визнали, що помилилися. Але чіткої закономірності виникнення подібних ексцесів не існує. Ти можеш торгувати з одними й тими самими контрагентами, проводити одні й ті самі операції, але в якийсь момент одну з таких операцій можуть визнати ризиковою. Чому — невідомо.
Latifundist.com: Ми ж абсолютно не заперечуємо проти цього. Вас заносять до списку ризикових, а від учасників ринку ми чуємо, що в них також є питання до компанії. Тобто вимальовується зв'язок. А що стосується податкової служби, ми ніколи не позиціонували її, як білу і пухнасту. Писали і про блокування податкових накладних, і про недосконалість критеріїв ризиковості і т.і.
Роман Антонян: Головна проблема в тому, що рішення про зарахування компанії до ризикових приймається на підставі суб'єктивних висновків. Початковий процес автоматизовано. Але остаточне рішення все одно приймають люди: податківці сідають, аналізують якісь критерії, розглядають якісь операції — і в результаті можуть ухвалити будь-яке рішення. У тому числі апріорі неправомірне.
Рафаель Гороян: І таких рішень у нас вже накопичилося на 250 млн грн заблокованого відшкодування ПДВ.
Дивіться: ми купуємо товар за живі гроші з ПДВ, експортуємо, перераховуємо гроші, проводимо господарські операції, повертаємо державі валюту. Але коли намагаємось зареєструвати декларації з ПДВ, щоб отримати відшкодування, вони блокуються. І ми на півтора роки йдемо до суду. Нині ми всі ці суди виграємо. Щодня якусь справу виграємо.
І в перспективі плануємо подати до суду на представників податкової служби: посадових осіб, які поставили свій підпис на фіскальних документах. Хоча такої судової практики в Україні немає, ми будемо першопрохідниками.
Скільки коштує відшкодування ПДВ?
Latifundist.com: Справа в тому, що ми спеціально цікавилися в операторів ринку, якою є зараз ситуація з відшкодуванням ПДВ, зокрема, з віднесенням платників до категорії ризикових. І майже всі нам відповіли, що зараз це не масове явище. При цьому, як уже сказали, ми не є адвокатами держави. Чому тоді в інших все ок?
Рафаель Гороян: Я скажу вам, як вони вирішують. Одним це обходиться у 2% від суми відшкодування, другим — у 7%, третім — у «символічний» 1%. Загалом — від 1% до 10%.
Розумієте, як це виглядає? Ми вже три роки живемо у кошмарі війни. Наша компаніям допомагає ЗСУ, фінансує, ми живемо очікуванням перемоги. А до мене приходять і кажуть: «Дай 2%». Ну як? У мене в голові це не вдається. Щодня гинуть люди. Серед загиблих є і працівники «Прометея», які мобілізовані і пішли на фронт. А до мене приходять і кажуть: дай хабар. Я так не можу. Інші, мабуть, можуть. Оскільки платять. На вашу думку, це правильно?
Latifundist.com: Якщо резюмувати, який висновок із ситуації ви для себе зробили?
Рафаель Гороян: Я все розумію, крім сьогоднішньої політики держави і поведінки представників податкової служби. Не лише стосовно «Прометею». А стосовно всіх трейдерів, великих агровиробників ПДВ не відшкодовується. Висуваються якісь умови. Майже гласно висуваються вимоги про сплату відсотку від розміру суми відшкодування. А тих, хто голосно про це говорить, зараховують до ризикових компаній.
Latifundist.com: Ви вважаєте, що «Прометею» блокують реєстрацію податкових накладних і зараховують його до ризикових компаній через публічну критику?
Рафаель Гороян: Так. Тому, що я не плачу хабар. Приходять, кажуть: «Заплати 2%». Я нікому не скажу, хто приходив, куди й коли. І 2% насправді це не багато. Але в мене не вкладається в голові, як під час війни можна заплатити хабар казнокраду, який сидить десь у Києві. Так не можна, розумієте?
Latifundist.com: І останнє питання в першій частині розмови. Ви регулярно критикуєте мультинаціоналів і заявляєте, що їх місце мають зайняти українські компанії. У довоєнній моделі ринку провідну роль відігравали саме компанії ABCD, плюс 5 умовних українських компаній. Зараз ви з кимось із мультинаціональних компаній співпрацюєте? Ми неодноразово чули від співрозмовників, що компанії ABCD (ADM, Bunge, Cargill, LDC) утримуються від співпраці з компанією.
Рафаель Гороян: І знов у вас неточна інформація. З компаніями ABCD ми дійсно не співпрацюємо. Але це наше рішення. Це «Прометей» не хоче працювати з ними. Поясню чому: вони дуже повільно приймають рішення, дуже забюрократизовані та прагнули нас витіснити з ринку, що природно. Бо ми для них стали конкурентом. За кілька останніх довоєнних років «Прометей» сильно виріс. Перед війною сумарний обсяг зберігання на наших елеваторах перевищував 2 млн тонн. Хто ще в Україні мав такі потужності зберігання? Тільки «НІБУЛОН» і ДПЗКУ.
А з початком війни компанії ABCD взагалі пішли з українського ринку. Тому в одному з інтерв'ю я й сказав, що їхнє місце мають посісти українські трейдери.
Костянтин Ткаченко, Валентин Хорошун, Latifundist.com
