Що з краш-маржою по ріпаку та хто з українських переробників планує відмовлятися від його переробки? Заключний матеріал з агротуру
Джерело фото: Latifundist.com
Цього року може статися, що ріпак буде вигідніше експортувати, ніж переробляти в Україні, застерігає директор одного з мультикрашевих заводів на Хмельниччині. Директор іншого попереджає, що конкуренція за сировину загостриться як з українськими, так і іноземними переробниками. Лише німецький завод у місті Росток вже планує імпортувати з України 500 тис. т ріпаку.
То що з краш-маржою по ріпаку? Чи вистачить всім сировини? Куди експортуємо продукти переробки ріпаку і як розвиваємо культуру споживання ріпакової олії всередині країни? Відповіді на ці питання ми шукали під час Агротуру «Переробка: соя і ріпак», в якому нас супроводжували партнери Bühler Ukraine і «Балк Транс». В заключному матеріалі зібрали для вас заводи, які займаються переробкою ріпаку.
Красногірський олійний завод: переробка органічної сировини
Символічно, що агротур ми почали з першого в Україні пресового заводу з переробки ріпаку — «Красногірського олійного заводу». У минулому році ми повідомляли, що йому довелося пережити спробу рейдерського захоплення.
Від початку завод створювався саме під ріпак. Тоді в Україні масово сіяли цю культуру і говорили про перспективи виробництва біоетанолу. Керівництво повірило у цей напрямок, але, як розповідає в.о. директора заводу Ігор Якимчук, після того, як виробили і продали на ринок першу партію продукції, зрозуміли, що займатися переробкою тільки цієї олійної — економічно невигідно.
Більше про те, як почали переробляти соняшник, сою та навіть кукурудзу на олію Ігор Якимчук розповідає у відео.
Загалом «Красногірський олійний завод» багато експериментує з переробкою нішевих культур. За словами співвласниці заводу Ольги Полозової, обладнання дозволяє переробляти льон, коноплі, гарбуз, жовту та білу гірчицю. Наприклад, крім кукурудзяної олії, виготовляли на замовлення ще й технічну соєву олію.
Кілька років тому на завод звернулися знайомі органіки з проханням переробити органічний соняшник на олію. Зачистили лінії, успішно виробили першу партію і тепер компанія на 80% працює з органічним соняшником. Виготовляють органічну макуху та олію, з лушпиння роблять пелети. Технічні можливості дозволяють переробляти 90 т сировини на добу.
Ігор Якимчук
в.о. директора
«Красногірського олійного заводу»
«На органіці ми можемо працювати безперервно 2-3 тижні, залежно від партії, а потім мусимо зупинитися, щоб повністю зачистити залишки. Робиться фотографічна зйомка зачищеного обладнання та силосів, приїжджає сюрвеєр, який перевіряє, чи все очищено, тоді вже можемо братися до переробки іншої партії».
Вироблену продукцію експортують в країни Балтії, Німеччину, Нідерланди і навіть Канаду та США. Ігор Якимчук каже, що Європа дуже зацікавлена в органічній макусі, з якої потім виготовляє корми для тваринництва та птахівництва. Та й загалом у світі дефіцит на такий продукт переробки.
Завод працює як на власній, так і на давальницькій продукції. Ігор Якимчук розповідає, що заводу поки вигідно доставляти органічну сировину з відстані 500 км. Закуповують у фермерів з Київської та Чернігівської областей. В планах також вирощувати органічні культури на власних землях. Вже запустили процес сертифікації. Однак стати повноцінним виробником органічної сировини зможуть тільки через три роки.
В наш приїзд завод переробляв останню партію органічного соняшника — більше його в країні немає. Тож з осені хочуть повернутися до культури, з якої починали — ріпаку. До цього часу, можливо, попрацюють з нішевими культурами.
Ми також запитали про конкуренцію в галузі переробки ріпаку, на що Ігор Якимчук відповів, що перевагою «Красногірського олійного заводу» є мобільність, а саме можливість швидко зачистити лінії і перейти на органіку. А ось великим ОЕЗам це не під силу.
А як щодо перспектив переробки в країні? «Перспектива є, але в момент, коли на заправках поруч зі звичайним паливом буде біодизельне», — каже директор. Цікава думка. Запитаємо про це у інших переробників.
Тренди у переробці ріпаку
«Переробка ріпаку добре комбінується з переробкою насіння соняшника та сої в комбінованих мультикультурних лініях», — розповідає Іван Невмержицький, регіональний представник напрямку переробки олійних культур Bühler.
Загалом у світі зараз тренд, коли лінія робиться відразу на переробку трьох олійних культур. Тоді переробник має можливість оптимізувати своє виробництво і безперебійно працювати увесь рік.
Іван Невмержицький також зауважує, що переробка ріпаку потребує меншої кількості обладнання. Наприклад, якщо при переробці сої однією з важливих умовою є правильний підбір очисних машин, то у випадку з ріпаком все простіше. Камінці, як правило, більші за саму насінину ріпаку і стандартна сортувальна машина впорається з їх відбором на сто відсотків.
А ось в процесі переробки сої рекомендовано мати в відділі очистки ще й каменевідбірник, тому як камінці в подальшому процессі переробки можуть нанести значну шкоду плющильним станкам.
Іван Невмержицький
регіональний представник напрямку переробки олійних культур Bühler
«Рекомендуємо також проводити процес кондиціювання перед плющенням. Це позитивно впливає на сам процес плющення, а також на наступний процес екстракції. Для чого використовується плющення? Це щоб розірвати клітини, в яких міститься олія, і цим самим спростити процес її вимивання».
Також він вірить у перспективу технології зняття оболонки з ріпаку.
Іван Невмержицький
регіональний представник напрямку переробки олійних культур Bühler
«При переробці сої ми оболонку знімаємо. Ріпак теж має таку оболонку, але зараз її практично ніхто не знімає, бо це додаткові фінансові витрати та складність самого процесу, він як раз знаходиться в стадії інтенсивного розвитку. Але якщо зняти її з ріпаку, то можна відчутно підняти вартість шроту».
Перший пілотний проєкт Bühler вже реалізовує на одному з заводів у Польщі. Експерт каже, що через деякий час використання на заводах цієї технології стане світовим трендом.
«Королівський смак»: розвинути культуру споживання ріпакової олії в Україні
З Київщини переїжджаємо на Кіровоградщину, де нас вже чекають на мультикраш заводі «Королівський смак». Компанія почала переробляти соєві боби 7 років тому, а ріпак — лише минулого.
Рішення йти у переробку ріпаку тут прийняли ще перед повномасштабним вторгненням.
«Ми порахували рентабельність виробництва і дійшли висновку, що економіка рахується. А потім, коли аграрії почали збільшувати площі під ріпаком, зрозуміли, що з сировиною не повинно бути проблем. Та і ця культура в майбутньому матиме розвиток в Україні. Аграрії все більше будуть звертатися саме до олійних».
Вже в період війни на базі соєвого заводу побудували потужності для переробки 800 т ріпаку на добу. Фінансування проєкту відбувалося як за власні, так і за кредитні кошти. Окремо звели цех, де отримують пресову олію і макуху з ріпаку. Потім макуху відправляють на лінію екстракції, де з неї роблять олію і шрот.
Максим Король
керуючий директор
«Королівського смаку»
«Щодо виробництва олії, то наша компанія сьогодні є одним із найбільших виробників дезодорованої рафінованої олії з насіння соняшнику. Потужності дозволяють виробляти 700 т олії за добу. Виробляємо в тому числі і рафіновану соєву олію. Тому нам не складно рафінувати і ріпакову».
Заступник гендиректора з виробництва Олександр Фещій каже, що «Королівський смак» першим в Україні почав виробляти ріпакову і соєву дезодоровану олію.
Думаєте вся ріпакова олія йде на експорт? Левова частка — так, але компанія почала розвивати культуру споживання такої олії і в Україні та продавати її в наших торгових мережах.
Щодо маржинальності переробки олійних, то Олександр каже, що наразі краща маржинальність по ріпаку. Однак від сезону до сезону ця ситуація змінюється. У наш приїзд на заводі саме переробляли сою. Потім планували йти на плановий ремонт і далі заходити у сезон переробки ріпаку.
VITAGRO: цього сезону краш-маржа ріпаку суттєво упаде
«Нас врятує переробка» — дуже розповсюджений в Україні міф, вважає операційний директор групи компаній VITAGRO Сергій Нечипорук.
Ми на Хмельниччині на заводі VITAGRO. Основна культура тут соняшник, але з липня по вересень-жовтень переробляють ріпак.
Сергій Нечипорук вважає, що переробка не є панацеєю для українського агробізнесу, оскільки вона має не лише переваги, а й великі ризики. Адже профіцит переробних потужностей в країні досить великий, через це зростає конкуренція за сировину та знижується краш-маржа.
Тільки уявіть, як доводиться конкурувати VITAGRO за сировину: поряд із заводом розташовані «Лан-Оіл», ViOil, «Кернел». І вже відчувається конкуренція із львівським «Оліяром».
Сергій Нечипорук
операційний директор
групи компаній VITAGRO
«Ключове питання — управління маржинальністю. Краш-маржа повернулась до звичайного рівня $30-50/т соняшника по ebitda, і буде волатильна в найближчі 2-3 роки. В цьому році якраз значною мірою буде ринок фермера, тому що очікується дуже велика конкуренція за сировину, і зрозуміло, що виграші залишиться товаровиробник. Переробники будуть конкурувати ефективністю бізнес моделей і комерційною складовою».
На думку Сергія Нечипорука, цього року може скластися ситуація, коли вигідніше буде продавати ріпак на експорт, а не переробляти в Україні. Він не виключає, що завод може подовжити сезон переробки соняшнику, а за ріпак навіть не братися.
Тепер про сам завод. До великої війни компанія переробляла соняшник (120 т на добу) та ріпак в олійно-пресовому цеху. З початком повномасштабного вторгнення вирішили збільшити свої потужності та задумалися над будівництвом власного ОЕЗу. На втілення плану пішов рік і два місяці.
Як розповів директор з олійно-екстракційного виробництва та «Волочиського елеватора» компанії Ілля Крохмальов, існуюче обладнання модернізували під технологію ОЕЗа, а також докупили обладнання від вітчизняних та іноземних виробників з Європи та Бразилії. Лінію екстракції будували під ключ китайські виробники. Сировину зберігають і доробляють на потужностях елеватора, який знаходиться на одній території. Для цього використовують сепаратор Bühler та зерносушарку LAW.
Потужність переробки соняшника складає 500 т на добу, а ріпаку — 400-500 т. Кінцевими продуктами є шрот і гідратоване масло. Відвантажували продукцію у Німеччину, Італію, Румунію і навіть мали партнерські програми в порту Констанца.
Ілля Крохмальов
директор з олійно-екстракційного виробництва та «Волочиського елеватора» VITAGRO
«В Європу експортуємо фактично самого початку існування олійно-пресового виробництва. З 2018 року ми вже мали сертифікати GMP+ (B2) та ISCC для Євросоюзу. Коли побудували ОЕЗ, поновили ці сертифікати, а зараз ще й проходимо акредитацію для експорту в Китай».
В цьому році до експорту підходять прагматично: де краще рахується, туди і везуть.
Більше про те, з якими логістичними проблемами зіштовхуються переробники, розповідає у відео Олександр Шатайло, співвласник та директор «Балк-Транс».
Завод «Лан-Оіл Трейд» групи ОККО
— Плануєте запускати переробку ріпаку на фоні високих цін на сировину? — запитуємо сходу у директора заводу «Лан-Оіл Трейд» групи ОККО Олега Радюка.
— Ми будемо запускати точно. Питання в яких кількостях. Ми орієнтуємося на 40 тис. т. Я думаю, що в сезон ситуація все одно вирівняється, тобто ціна ріпака буде все одно корелюватися з ціною олії. Фермер в Україні не формує ціну на ріпак, вона формується на MATIF. Єдине питання — як швидко реагуватиме ціна на олію на зміну ціни на ріпак. Тут може бути проблема, — говорить він.
Отож, ми на Тернопільщині на заводі «Лан-Оіл Трейд» ОККО. Це нетиповий бізнес для групи. В нього вона зайшла чотири роки тому. Від початку це був олійно-пресовий цех, який ще в 2016 році перебудували в ОЕЗ.
За добу тут можуть переробляти 520-530 т соняшнику, 280 т сої і 400 т ріпаку. В рік сумарно переробляють 160 тис. т олійних. Як розповідає Олег Радюк, з часу придбання активу завдяки його модернізації збільшили потужності переробки на 30%. В цехах заводу використовують і українське, і іноземне обладнання — наприклад, преси та жаровні компанії ТАН, вальцевий станок Bühler.
Тарас Босий
директор з виробництва
заводу «Лан-Оіл Трейд» групи ОККО
«Вразливим місцем тут були вальцеві верстати, тому ми замість 6 маленьких поставили один великий верстат компанії Bühler. Всі модернізації дозволили нам суттєво покращити якісні показники готової продукції, а також вийти на регламентну продуктивність 500 тонн на добу — це середній показник за весь період переробки насіння соняшника».
Модернізація торкнулася також і потужностей зберігання сировини. Минулого року змонтували нові силоси загальним об'ємом 60 м³ європейського виробника Symaga. Готову продукцію — олію — накопичують в двох ємностях по 2 тис. м³ кожна, а шрот — на складах. Також завод обладнали різними джерелами енергії на випадок блекаутів: дизельними генераторами і когенераційною установкою.
Сировину на завод частково завозять з власних полів, але в більшості — це давальницька. Як пояснює Олег Радюк, у групу входить «ОККО Агротрейд», яка фінансує агровиробників — поставляє їм паливо та мінеральні добрива — в рахунок їхнього майбутнього врожаю. Частково під цю програму законтрактований і ОЕЗ.
На початку маркетингового року в компанії складають виробничу програму: скільки тонн і чого мають переробити, як мають вивозити продукцію. Але від плану упродовж виробничого сезону можуть дещо відхтлятися. Наприклад, минулого року побачили, що є хороша маржа по ріпаку, тому прийняли рішення додатково ще переробити 6 тис. т, і трохи зменшити програму по соняшнику.
Цього року завод буде конкурувати за сировину. А по ріпаку доведеться вступати в гостру конкуренцію з іноземними переробниками. Наприклад, німецький завод у місті Росток вже планує імпортувати з України 500 тис. т ріпаку. Саме тому компанія розвиває переробку сої.
Щодо ринків збуту, то майже всю олію вивозять вагонами-цистернами в Європу і 30% продають напряму своєму заводу на біодизель. 60% шроту експортують в Європу і 40% продають на внутрішньому ринку. Везуть через західні кордони. Планують розвивати власну торгову марку, але поки поставили цю історію на паузу.
А ось щодо майбутнього переробної галузі в Україні Олег Радюк настроєний оптимістично: «Чи багато ОЕЗів? Можливо, на квадратний метр забагато. Але переробка — це додана вартість і нові робочі місця. Для України — це гарна історія. Ми були сировинною державою. А зараз тільки і чуємо, як великі гравці ринку йдуть у переробку».
«ТАС Агро»: вихід на преміальні ринки
Холдинг «Тас Агро» почав переробляти олійні у 2022 році. А вже у минулому році контейнерними партіями відвантажував продукти переробки кінцевим споживачам на базисах CIF Китай та Малайзія. У сезоні 2023/24 компанія переробила 100% ріпака і 70% соняшника власного виробництва, що складає близько 60 тис. т. Про це нам розповів заступник генерального директора з комерційних питань Антон Жемердєєв, який спостерігав за агротуром і вирішив поділитися досвідом переробки своєї компанії.
«Кернел»: ріпак і соя добре комбінуються з переробкою соняшника
«Кернел» має три мультикраш заводи і частка ріпаку на кожному з них різниться в залежності від виробничих планів. В цьому сезоні планують переробити 350-400 тис. т, що складає 8-10% від загальної переробної потужності. Олію возять у Китай та країни ЄС, а шрот у ЄС та Північну Африку.
Комерційний директор «Кернел» по Україні Олександр Головін каже, що ріпак і соя додають компанії впевненості і продовжують період переробки.
«Агротрейд 2000»
Кінцевою зупинкою в агротурі став ОЕЗ «Агротрейд 2000» на Київщині. Він орієнтований більше на соняшник. У найближчі роки тут навіть планують збільшити потужності переробки цієї культури з 260 т на добу до 350 т і 500 т на добу. Переробляють також ріпак і сою. Зокрема, потужності по ріпаку складають до 200 т на добу.
Саме тут ми дізналися, що ріпак має підвищений вміст сірки і це впливає на зношеність обладнання. За словами начальника виробництва Сергія Кулагіна, модернізація на заводі в тому числі і повʼязана з тим, що він частково зносив лінії. Наразі всі лінії міняють на нержавіючу сталь.
А що ж маржою по ріпаку на заводі? Директор Андрій Поляков каже, що ринок волатильний, ситуація може різко змінитися. Минулого року переробили біля 20 тис. т ріпаку і маржа на ньому була вища, ніж по соняшнику.
Більше про завод ми розповідали у матеріалі «Переробка сої: маржа, ринки збуту і якість сировини. По слідам агротуру, під час якого Latifundist відвідав щонайменше 10 переробних заводів».
Експорт, переробка і виробництво ріпаку
Як нам повідомили в асоціації «Укроліяпром», вперше за всі роки в Україні перероблено близько 1 млн т насіння ріпаку (23,3% від урожаю 2023). І це незважаючи на те, що ця культура є експортно спрямованою сировиною.
Позитивна динаміка спостерігається і по експорту продуктів переробки, зокрема, шроту та олії. Експорт ріпакової олії у липні-квітні 2023/24 МР досяг позначки у 408 тис. т (для порівняння: у вересні-квітні 2022/2023 — 69,8 тис. т). Вона впевнено виходить на ринки Китаю, країн ЄС, Малайзії, Сінгапуру та інших країн світу, зауважили в асоціації.
Тепер щодо виробництва ріпаку в новому сезоні. Дані від профільних асоціацій дещо різняться. Прогноз від «Укроліяпром» — 4 млн т з середньою врожайністю 2,92 т/га.
Натомість в «УЗА» повідомили, що цьогорічний врожай може скласти 4,3 млн т (в 2023 — 4,5 млн т), а експорт — 3,4 млн т (в поточному сезоні — 3,7 млн т).
За даними Держстату, аграрії можуть зібрати 4,2 млн т ріпаку, а за інформацією «Інституту аграрної економіки» — 3,7 млн т. Нещодавно ми моніторили ціни на ріпак і звернулися до аналітиків з цього приводу. Так от CEO ASAP Agri Христина Серебрякова теж більш схиляється до цифри 3,7 млн.
«3,7 млн т, як на мене, — це найбільш близькі до ситуації на ринку цифри. 4,3 млн т — це якщо поталанить. Але за рахунок чого? Я не знаю. Бо раннє цвітіння і морози, які вдарили по ріпаку, точно вже не дадуть трьох тонн з гектару».
Отож, ріпак в цьому році виглядає цікавою культурою для агровиробників. А переробникам, які працюють за давальницькою схемою, не залишається нічого іншого, як вступати в більш жорстку конкуренцію за сировину.
