Від елеваторів — в агро. Alebor Group сіє на 6,5 тис. га кукурудзу і ріпак та доїть корів на власній фермі. Репортаж з вінницького активу групи
Джерело фото: Latifundist.com
Яка у вас перша асоціація при згадці Alebor Group? Мабуть, це стотисячні елеватори в Центрі України, що вантажать маршрути до портів. Мабуть, ви ще згадаєте Вадул-Сирецький термінал на кордоні з Румунією, фури чи комбайни з жовтим логотипом Alebor Group, або знайомого трейдера з компанії.
Але ми майже впевнені, що ви не знаєте про ще одну, не особливо публічну сторону бізнесу групи, — аграрні активи. Так-так, відомі вам елеваторники сіють кукурудзу і ріпак та доять молоко на власній фермі.
Що спонукало зайти у фармінг? Як агроактиви вписалися в бізнес-модель групи та чи є потенціал для розширення? А молочний напрям взагалі рахується? Про все це запитаємо у нашому репортажі з вінницьких активів групи.
Як набирали земельний банк
…Весна 2021 року. Alebor Group бере в обробіток 1,5 тис. га земель. Восени розширює зембанк до 6,5 тис. га у Могилів-Подільському, Вінницькому та колишньому Шаргородському районах. До конкретного регіону не привʼязуються, але хочеться працювати поближче до своїх елеваторів на Вінниччині або Черкащині, пригадує керівник аграрного напрямку Alebor Group Микола Бабій.
Микола Бабій
керівник аграрного напрямку
Alebor Group
«Маючи власні елеватори, логістичну компанію, можемо у піковий сезон вивантажувати без черг. Та і легше продавати — зерно в одному місці, а не розкидане по складах в чотирьох селах. Є партія. Вийшов на ринок, запропонував об’єм і отримав кращу ціну».
Заходити у фармінг хотіли давно. Довгий час працювали з аграріями і бачили математику вирощування зерна.
Була й інша причина. Власне зерно — це стабільний потік продукції, що забезпечує точку беззбитковості для елеваторів. Не секрет, що останні декілька років елеватори, як самостійний вид бізнесу в Україні, не приносили бажаної прибутковості.
В групі планували щорічно постачати зі своїх агроактивів на Вороновицьке ХПП 35-40 тис. т зерна — це 30% потужності елеватору.
Микола випереджає наше припущення: елеватори та агровиробництво Alebor Group — це два окремі бізнеси.
Микола Бабій
керівник аграрного напрямку
Alebor Group
«Гри в одні ворота у нас немає. Ми в ринкових відносинах. Моніторимо ринок послуг по регіону і домовляємося про середню ціну. Те саме стосується наших автомобільних підприємств. Є ринкова ціна, їм цікаво з нами працювати, а нам цікаво з ними».
Каже, що мріє про розширення земельного банку і що одного дня до елеваторів Alebor Group стоятиме черга з автомобілів виключно від агронапрямку.
Микола Бабій
керівник аграрного напрямку
Alebor Group
«У агровиробництво ми зайшли точно не на 6,5 тис. га. Ми закупили нову техніку і спокійно могли обробляти нею 10 і 20 тис. га. Могли навіть організувати агровиробництво у зв’язці з елеваторним комплексом та логістичною компанією і надавати свої послуги по регіону. Але все змінило 24 лютого 2022 року».
Хоча позитивні моменти теж є: за три роки відточили технологію виробництва і сформували сталу команду.
Що сіють
Найбільші площі в цьому сезоні відвели під пшеницю — 2,4 тис. га та соняшник — 1,8 тис. га. Щорічно 1,2-1,6 тис. га засівають улюбленою в елеваторників кукурудзою. У сезоні 2024/2025 збільшують площі під ріпаком — з 700 га до 1,5 тис. га. Планують вирощувати сою.
Цього сезону «Вадул-Сіретський термінал» якраз почав працювати з соєю — згадуємо наш недавній репортаж з «сухого порту» на кордоні з Румунією. «Звʼязку тут немає. Які саме культури вигідно вирощувати, ми вирішуємо в діалозі з управлінцями, інженерами та агрономами. А потім подаємо результати обговорень керівництву групи», — пояснює Микола.
На збирання кукурудзи в Alebor Group ми потрапили в середині жовтня. Середня врожайність — 10 т/га, вологість — 15-16%. Агрономи можуть пишатися такими результатами — влітку на полях господарства два місяці не було опадів, температура сягала більше 40°C.
Гірша ситуація у Могилів-Подільському районі, там деякі поля показали антирекорд — 2,5 т/га.
Микола Бабій
керівник аграрного напрямку
Alebor Group
«На півдні Вінниччини спека знову зіграла злий жарт з кукурудзою. Температура доходила подекуди до 40-50°C. За температури вище 30-32°C відбувається стерилізація пилку кукурудзи, рослина не запилюється. Ми бачили, що качан є, але до останнього не знали, скільки він закладе зерна. А вже в кінці серпня зрозуміли, що по півдню годі й чекати 8 т/га».
Точка беззбитковості по кукурудзі у сезоні 2024, з урахуванням поточних цін на культуру, — 5-6 т/га.
Спека вплинула і на цьогорічний врожай пшениці та соняшника. Останній збирали з середньою врожайністю 3 т/га. По пшениці гірші поля показали 4,5-5 т/га, кращі — 6 т/га.
А ось ріпак витримав посуху. Група щороку збільшує площі під культурою: у 2023 році відвели 240 га, тоді отримали 4,8 т/га, цьогоріч розширили до 750 га. По Могилів-Подільському району врожайність склала 3,5 т/га, а по Шаргородському — 4,3 т/га.
Осіння посівна і стан озимих
Сіяти ріпак у суху землю цього року не ризикнули. Вистачило експерименту минулого року: посіли так 250 га і майже місяць чекали дощу, щоб отримати сходи. «Перенервували з агрономом тоді сильно. Чи піде дощ? А який піде? Піде 5 мм, так це ж непродуктивно. Тільки спровокує ріст і потім засохне», — згадує Микола Бабій.
Тому цього року в кінці серпня, після того, як випало 20 мм опадів, загнали всю наявну техніку в поле і максимально швидко відсіялися. На сьогодні мають дружні сходи. Сіють переважно гібрид Далтон компанії DVS, а також гібриди «Лімагрейн» і Bayer.
Працюють як по класичній технології обробітку ґрунту, так і по Strip-Till. В цьому році придбали культиватор Pöttinger TERRIA, а партнери з «АСТРА» привезли на тестування «стриптіловську» сівалку Horsch Focus.
Як змінили раціон на молочній фермі
Разом з землями Alebor Group дісталась і молочна ферма на одному з підприємств. Це 1150 голів ВРХ, з них 350 — молочне стадо.
Вадим Іщук
керівник підприємства
«Племінний завод «Україна»
«Коли почалася повномасштабне вторгнення, ціна на зернові та олійні впала. Ми два роки не бачили прибутків. І в цей час їх приносила молочна ферма».
Працюють з голштинською породою, в майбутньому планують завести джерсійську для підвищення жирності молока. Продукцію здають на «Тульчинський молокозавод». Молоко все естра-класу. За три роки роботи збільшили надої з 21 л до 28 л на корову. Зробили це за рахунок зміни раціону та умов утримання тварин.
На 300 га вирощують люцерну, силосну і зернову кукурудзу, з яких потім заготовляють силос, корнаж та сінаж. Силос займає в раціоні корів 50%, тому велику увагу приділяють якості заготівлі. Закладають у силосні ями, але об’ємів не вистачає на цілий рік. Спробували закладати у кургани, та отримали багато відходів. Цього року працюють із зерновими рукавами.
Як змінюють умови утримання тварин
На фермі реконструюють приміщення, роблять їх більш комфортними і для самих тварин, і для працівників.
Вадим Іщук
керівник підприємства
«Племінний завод «Україна»
«На якість стада та показники надоїв впливають генетика та догляд. Поки корова не доїться, вона нам прибутку не приносить. Тому за два роки, поки вона з нетеля перетворюється на корову, ми повинні ретельно слідкувати за нею. Чим вона здоровіша, тим краща вийде віддача капіталовкладень з неї».
З останнього — поставили поїлки з високим тиском подачі води, за рахунок чого корови краще споживають корм. Паралельно зносять старі корита і ставлять нові кормові столи.
Корова має випасатися на лугах і їсти зелену траву — це в її «ДНК», пояснює вибір кольору кормових столів Вадим. Зелене покриття сприяє кращому засвоєнню кормів — візуально корові здається, що вона постійно споживає зелений корм.
Нові кормові столи зручніше зачищати від старого корму. Таким чином уникають накопичення мікробів, які можуть стати причиною різних інфекцій та знизити продуктивність стада.
За здоров’ям корів тут слідкує завідуюча фермою Ірина Слободяник. Життям ферми, команди і корів вона ділиться в своєму TikTok (36,6 тис. підписників). Починала знімати відео з телятами та працівниками ферми від нудьги у вечірній час, а потім побачила, що глядачам такий контент приносить задоволення.
Ірина Слободяник
завідуюча фермою підприємства «Племінний завод «Україна»
«Мій влог більше про корів, а не професійні поради. Бо бачу, як люди пишуть в коментарях, що давно не бачили телят, корів. Вже немає стільки ферм в Україні, як раніше. А старше покоління згадує про часи роботи на фермі. Як раніше працювали доярками, як сумують за цим всім. Це приємно. А ще — я кайфую від своєї роботи. Мені здається, що треба у першу чергу любити тварин. А якщо ти їх не любиш, то тобі не буде цікава ця робота, ці запахи, болото, осінь, дощ».
На фермі потроху автоматизують роботу, щоб зменшити кількість ручної праці. Закупили новий змішувач кормів, поставили автопоїлки. Кадровий голод теж відчувають, але знають, як утримувати людей.
Вадим Іщук
керівник підприємства
«Племінний завод «Україна»
«Доярки отримують заробітну плану від надоїв. Тут прямий звʼязок: як вона доїть корову, обслуговує, працює з нею. Плюс ми преміюємо, коли корова в природній охоті. Це теж економія коштів для нас. Доярка знає, чим менше в неї хвороб у стаді, тим більші надої. Слідкує за їх здоров’ям. За це теж преміюємо».
Ірина теж погоджується, що від доярки залежить здоров’я тварин. Ветлікар фізично не обійде все господарство за день, а доярка бачить, коли з коровою щось не так і відразу повідомляє про це.
Ірина Слободяник
завідуюча фермою підприємства «Племінний завод «Україна»
«У доярки у групі 50 корів. Вона кожну знає по кличці, за кожну корову переживає. Навіть, коли є вибраковка, я хочу здати цю корову, бо бачу, що вона мені йде в мінус, а вона просить: ну хай ще побуде».
Новий тваринницький комплекс
Із запуском молочного напрямку сивого волосся трохи додалося, жартує Вадим. Пояснює, що тут треба 24/7 бути на зв’язку, хоча напрямок цікавий і прибутковий.
Вадим Іщук
керівник підприємства
«Племінний завод «Україна»
«Кожен рік, коли закриваємо річний звіт по фермі, доводимо, що з тваринництвом наше підприємство може ставати більш ефективним і прибутковим. Та й ми маємо змогу кожен день отримувати кошти за молоко, яких вистачає на операційну діяльність».
В планах — побудова нового тваринницького комплексу та доїльного залу на 600 голів. Знайшли місце, справа тільки за інвестиціями. Паралельно модернізують старий комплекс.
Alebor Group увірвалась у фармінг некласичним шляхом — група прийшла з елеваторів в агро. Зазвичай це відбувається навпаки — елеватор стає продовженням агронапрямку. Але від перестановки активів сума не змінилась, принаймні ці три роки показують, що політ нормальний.
