Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
Made in Ukraine. Як українські біотехнології крокують світом
23 травня 2023, 09:00
Джерело фото: «БТУ-ЦЕНТР»
Біопрепарати в агро — це тренд, що все більше набуває популярності в Україні та світі. За даними різних досліджень, щорічно галузь зростає на 12-17%. І якщо з боку середнього українського фермера ще відчувається певний скептицизм до цих технологій, біопрепарати у свої технології вже давно інтегрують найбільші холдинги України — «Кернел», МХП, «Укрлендфармінг», «Континентал Фармерз Груп», «Епіцентр Агро», «Астарта-Київ», «ТАС Агро», VITAGRO та багато інших.
В Україні найбільшим виробником біопрепаратів є «БТУ-ЦЕНТР». Нещодавно компанія представила свої продукти на 4-й конференції BioAg World Congress у Ріо-де-Жанейро. Як їй вдалося зловити тренд мікробних технологій в Україні та перетворитися з локального вінницького виробника на досить потужну міжнародну групу компаній, яка експортує свої технології у 18 країн світу? Про це, а також про виклики, з якими стикаються аграрії у різних країнах і перспективи українських виробників на глобальному ринку розповідає генеральний директор «БТУ-ЦЕНТР» Владислав Болоховський.
Чому Бразилія?
BioAg World Congress — це щорічний захід, який об'єднує зацікавлені сторони з галузей біопестицидів, біостимуляторів, біодобрив та інтегрованого управління рослинництвом.
У 2021 році конференція відбулась онлайн, у 2022 — наживо в Іспанії. Цього року організатори обрали Ріо, куди з’їхались учасники з 35 країн, близько сотні компаній презентували себе, зокрема, і «БТУ-ЦЕНТР».
Під час 3-денного заходу BioAg World Congress було організовано 10 тематичних панелей. На них обговорювали, чому сільське господарство потребує біопрепаратів, які інновації у біостимуляторах. Розглянули також нові розробки у сфері біопестицидів. Окрім того, в фокусі було питання гармонізації та спрощення процедур реєстрації біопрепаратів в контексті виведення небезпечних хімікатів з міжнародного ринку. А ще — актуальні вимоги до біопрепаратів та процедури їх реєстрації в різних країнах.
Погодьтеся, Бразилія — досить незвичний вектор для роботи української компанії.
«Чому нам цікавий цей захід та, зокрема, Бразилія? Перше — бо організатори від Global BioAg Linkages давно запрошували, друге — бо тут вже закладали досліди із клієнтами, і знаємо, що це гарний ринок, який має потужний потенціал, хоча ґрунт тут також страждає від тих же антропогенних чинників, що і в Україні», — розповідає генеральний директор «БТУ-ЦЕНТР» Владислав Болоховський.
І додає, що бразильське та українське сільське господарство мають деякі спільні риси, хоча і відмінності також. Обидві країни є великими виробниками та експортерами агропродукції, особливо зернових та олійних. Обидві країни також стикаються з проблемами деградації ґрунтів, забруднення води, втрати біорізноманіття та нерівномірного розподілу земельних ресурсів, тому в місцевих агровиробників є багато потреб.
На весь світ заявити про воєнні злочини росії
Це не перша конференція, де компанія себе презентує. У 2022 році попри всі складнощі їй вдалось багато чого зробити як в Україні, так і за кордоном. Зокрема, «БТУ-ЦЕНТР» взяли участь у 10-ці подібних заходів міжнародного рівня в Швейцарії, Ірландії, Австрії, Іспанії, Польщі, Греції та інших країнах. Презентували себе як на стенді, та і зі сцени — іноді були єдиним представником від України.
«На відміну від більшості компаній-учасників, наші презентації та виступи на конференціях вже більше року починаються з однакових слайдів: фото результатів невпинних обстрілів країною-агресором територій України та статус військових злочинів окупанта на дату проведення виступу. Це завжди підкріплюємо статистикою, скільки продукції світ недорахує через цю війну. Завжди закликаємо дієво підтримувати Україну та налагоджувати партнерство з українськими бізнесами. А вже далі переходимо до основного плану презентації», — говорить Владислав Болоховський.
За його словами, у своїх презентаціях команда «БТУ-ЦЕНТР» завжди обирає проблемно-орієнтований підхід, адже знає, що болить фермеру. Спершу презентують огляд структури та масштабів індустрії біопрепаратів у сільському господарстві, а також нові можливості для їхнього впровадження. Це важливо, адже зазвичай ця картинка дає слухачам опис їхніх власних проблем та побоювань. На завершення діляться результатами власних досліджень, які, по суті, і є біопрепаратами компанії.
Про партнерів та реєстрацію нової торгової марки в Німеччині
Після презентацій представникам «БТУ-ЦЕНТР» зазвичай важко навіть далеко відійти від сцени, адже підходять фермери та дистриб'ютори, цікавляться про препарати та партнерство.
Чи вдається по факту встановити партнерство? Владислав Болоховський говорить, що переважно так. Наразі клієнтами «БТУ-ЦЕНТР» є компанії з Німеччини, Австрії, Болгарії, Словаччини, Польщі, Молдови, Сербії, Румунії, Угорщини, Казахстану, Нідерландів, Чехії та інших країн. 9 біопрепаратів компанії вже мають реєстрацію в ЄС.
«Ми відкрили також представництво у Німеччині та зареєстрували нову торгову марку Healthy Land. Загалом наша продукція експортується у 18 країн світу, а дослідження тривають ще в низці країн»,— зауважує Владислав Болоховський.
Про особливості роботи на ринку ЄС
Владислав Болоховський говорить, у кожної з вище перелічених країн є свої особливості. Часто вони дуже суттєві, навіть у країн-сусідів. Так, у країнах ЄС значно менші площі господарств, ніж в Україні. Об’єднує їх те, що, на жаль, 60-70% ґрунтів Європи визнано такими, що знаходяться у незадовільному стані. Тому «БТУ-ЦЕНТР» часто приємно дивує клієнтів своїм досвідом масштабного використання мікробних препаратів на великих площах, адже на вітчизняному ринку продуктами компанії обробляють більше 3 млн га орних земель.
Загалом у країнах ЄС висока вартість однієї обробки та дорога робоча сила, розповідає Владислав Болоховський. Тому здебільшого європейські виробники рідше заходять у поле технікою та потребують 100% ефективності від кожної операції.
Австрійські агропідприємства малі за розміром, тому вони майже не використовують оприскувачі. У Франції та Італії серед агропідприємств популярною є форма кооперативів, у той час як аграрії Німеччині працюють в основному з обслуговуючими компаніями, які надають сервіси під ключ: насіння рідкими сумішами там обробляють на заводах, а не самостійно, як у нас.
Звісно, грають роль і кліматичні та територіальні особливості тої чи іншої країни-партнера. У Литві посів відбувається пізніше, ніж в Україні, на цілий місяць. Однак клімат сприятливий для вирощування багатьох ярих культур. Вирощують також комерційно коноплю — органічну та неорганічну.
Натомість, Нідерланди, попри м’який та сприятливий для вирощування клімат, мають іншу особливість — обмежену кількість орних земель. Тому тут вирощують все на контрольованих площах — теплиці, гідропоніка, багато рослин на субстратах.
«Тому у кожному випадку ми, як виробники, маємо ретельно адаптувати наші технології до кліматичних умов країни нашого партнера, що потребує більш специфічних досліджень та пошуку нових підходів. Для цього закладаємо досліди, проводимо аналізи ґрунту, враховуємо багато інших факторів та думаємо, що спрацює найефективніше»,— говорить Владислав Болоховський.
Як компанія адаптує продукти під локальні технології аграріїв
У «БТУ-ЦЕНТР» зауважують, що адаптація під локальні технології є для неї одним з найцікавіших викликів при роботі з міжнародними партнерами. Наприклад, у Греції аграрії два рази заходять на обробіток пшениці, тож агрономи-консультанти компанії мізкують над тим, які біопрепарати запропонувати для найбільшого ефекту.
У Німеччині з цим простіше: аграрії проводять по 3-4 обробки лише для живлення, тобто тут компанія має більше можливостей та пропонує ефективні комбінації біопрепаратів.
У Болгарії поширена технологія no-till, з якою компанія також багато працює в Україні та мала досвід роботи у Казахстані. В її портфелі є продукти, спеціально розроблені для систем нульового обробітку — від стартових добрив до препаратів для розкладання рослинних решток. А завдяки власному виробництву можуть адаптувати існуючі препарати під певні схеми внесення, що також актуально для болгарських аграріїв.
А от в Сербії, яка вважається житницею Балкан, за технологією no-till аграрії майже не працюють. Натомість значна частина посівів на зрошенні. Відмінністю також є структура фермерських господарств, де досі домінують невеликі ферми — майже 80% із понад 600 тис. агрогосподарств мають менше 5 га.
За словами Владислава Болоховського, не дивлячись на те, що в країні є декілька локальних виробників біопрепаратів і аграрії знайомі з підходом, впроваджувати нові технології в Сербії дуже важко. В «БТУ-ЦЕНТР» є досвід, коли, маючи трирічні дослідження з гарними результатами, агропідприємства — як з великим, так і середнім банком землі — не переходили до впровадження.
Як відбувається комунікація з фермерами за кордоном?
За кордоном компанія працює з партнерами-дистриб'юторами, які відповідальні за комунікацію з фермерами та холдингами. Коли ті мають будь-які питання щодо препаратів, то звертаються до команди агрономів «БТУ-ЦЕНТР», що спеціалізується на консультуванні саме міжнародних партнерів.
За необхідності агрономи також виїздять за кордон до клієнтів дистриб’юторів для надання підтримки та допомоги у випадках, що потребують особливої уваги. Це є регулярною практикою, і в середньому вони відвідують кожну країну пару разів на рік.
Про попит на біопрепарати в ЄС
Що стимулює аграріїв ЄС обирати саме біопрепарати? Відповідаючи на це питання, Владислав Болоховський говорить, що такі фактори потрібно умовно поділити на ті, які були актуальними до 2022 року та ті, що після.
До повномасштабного вторгнення основних причин була ціла низка — непродуктивна інтенсифікація виробництва, коли подвійна доза добрив вже не гарантувала подвійного врожаю, а також екологічні проблеми — забруднення підземних вод та викиди парникових газів. З супутніх причин можна також назвати низькі ціни на біопрепарати та динамічний розвиток органічного землеробства.
Однак з 2022-го все це відійшло на другий план, адже наразі аграрії зіткнулися із зовсім іншими викликами — значним подорожчанням добрив та загрозою світової продовольчої кризи через російську агресію.
«Велику роль у популяризації біопрепаратів мають також програми ЄС та міжнародні ініціативи, такі як The European Green Deal і EU Soil Strategy. Зокрема, Green Deal — це програма Єврокомісії для боротьби зі зміною клімату та побудова до 2030 року такої екосистеми, яка збалансовуватиме викиди парникових газів. На практиці це проявляється у тому, що фермери зобов’язані зменшити використання мінеральних добрив — і це одна з проблем, у вирішенні яких «БТУ-ЦЕНТР» активно їм допомагає», — розповідає Владислав Болоховський.
В Німеччині також є федеральний закон про захист від забруднення ґрунтів, що забороняє внесення азотних добрив восени. Тому у німецьких аграріїв підвищений попит на азотфіксатори. На такий випадок «БТУ-ЦЕНТР» має PK-мобілізатор Граундфікс, який покращує засвоєння NPK і дозволяє зменшити внесення добрив до 20% без втрати врожаю.
Далі — більше
Наступного року «БТУ-ЦЕНТР» виповниться 25 років. Тож ми не могли не запитати, які віхи розвитку мала пройти компанія на шляху до статусу міжнародної компанії. Владислав Болоховський зазначає, що те, чим є «БТУ-ЦЕНТР» зараз — це роки безперервного росту. Спершу відштовхувались від потреби агровиробників у ефективних та екологічних рішеннях для сільського господарств, проводили дослідження, орієнтовані на прибутковість замовників. Зі збільшеним попитом генерували власну базу знань та розширювали лінійку біопрепаратів.
«На певному етапі взаємодії з українськими аграріями ми побачили, що маємо значну експертизу у садівництві та овочевих культурах відкритого та закритого ґрунту, тому почали досліджувати інші ринки для збагачення власного досвіду. У якийсь момент зрозуміли, що біотехнології на зернових, технічних, олійних культурах залишаються певною недослідженою територією для аграрного ринку сусідніх країн», — зауважує генеральнйи директор «БТУ-ЦЕНТР».
Експортувати свої продукти компанія почала ще у 2013 році, однак це були одиничні замовлення. І тільки у 2017 році змогла запустити системні поставки за кордон. Почали з країн-сусідів, де логістика здавалася простішою. Поступово розширювали пул клієнтів, які довіряли експертизі компанії та на власні очі бачили результати.
Звісно, попереду ще багато роботи, зокрема і подолання наслідків війни та стимуляція відновлення українських ґрунтів, для чого «БТУ-ЦЕНТР» ще у 2020 році ініціював створення стратегічного комітету з відродження родючості ґрунту у співпраці з ГС «Органічна Україна».
Як українську, так і міжнародну діяльність компанія завжди веде з думкою про те, що якщо маємо здорові ґрунти — маємо шанс на здорове майбутнє, резюмує Владислав Болоховський.
