Шалений експорт: Як везти через Угорщину в умовах імпортного бану і не натрапити на штрафи
Джерело фото: Latifundist.com
Разом з компанією «Біоенерджі-Вінниця» продовжуємо спецпроєкт про країни, які в умовах повномасштабного вторгнення стали основними торговельними, чи пак транзитними партнерами України. Ми розповімо, як працює логістика до цих країн (яким транспортом краще везти і як не застрягнути на кордоні), які є ризики при плануванні експорту та назвемо основні помилки експортерів-початківців.
Ми вже розповіли про нюанси експорту через Польщу та Румунію. В цьому випуску мова піде про Угорщину.
Для вітчизняного АПК до 2022 року Угорщина була далеко не пріоритетним партнером. За підсумками 2021 року в структурі загального експорту Угорщини, наша країна займала шістнадцяте місце, а в імпорті — п’ятнадцяте.
Товарообіг с/г продукцією становив лише близько $250 млн. Хоча зазвичай країни-сусіди активно торгують між собою. До того ж угорський АПК має досить пристойні показники виробництва і експорту. Входить в ТОП-10 найбільших виробників сільськогосподарської продукції серед країн ЄС.
Непогано, як для країни, яка займає територію, що приблизно дорівнює площі трьох областей середнього розміру в Україні.
Україна і Угорщина — прямі конкуренти
Враховуючи вищезазначене, не дивно, що угорці активно виступали і виступають за заборону імпорту українських зернових в свою країну, а також про зменшення підтримки з боку Європи. І питання не лише в захисті своїх фермерів, які й так міцно сидять на дотаціях від ЄС.
Поглянувши на структуру виробництва продукції АПК, помітно, що вона майже ідентична в обох країнах.
При цьому основні ринки збуту для угорської агропродукції — це країни ЄС, куди в 2022 року почала активно заходити Україна у зв’язку з відомими для всіх обставинами.
Окрім того, що наші країни є прямими конкурентами за ринки ЄС, Угорщина користується портами Румунії для реекспорту своєї продукції, оскільки не має прямого виходу до моря. Тобто ще одна точка конкуренції, але вже за логістику. То, чому б угорцям не створити додаткових клопотів для сусідів-українців?
Чи виграла країна від заборони українського імпорту?
Отож, у квітні 2023 року Угорщина заборонила імпорт 25 українських товарів. Всередині країни не всі цьому зраділи. Засумували у першу чергу переробники, які, як і колеги з Польщі, Румунії, Болгарії та Словаччини, точно були в профіті від напливу українського зерна, яке збило ціни на цих локальних ринках.
Після оголошення урядом Орбана заборони на імпорт, миттєво відреагувала «Угорська Зернова Асоціація» (так, аналог нашої УЗА). Генсек цієї організації Зсофія Потса заявила, що внаслідок неврожаю в минулому сезоні країна потребує додаткових обсягів імпорту, щоб знизити тиск на внутрішні ціни. Інфляція на продовольчі товари в Угорщині в 2022 року досягла 26%, що є одним з найгірших показників в єврозоні. Привіт Орбану і Ко, бо геополітичні амбіції, як-то відбудова «великої Угорщини» або ультранаціоналістичні випади на адресу сусідів, не відміняють здорової економічної політики.
Заради справедливості варто сказати, що в 2022 році справді відбувся наплив зернових і олійних з України, які до повномасштабного вторгнення до Угорщини майже не поставлялися.
15 вересня 2023 року Єврокомісія зняла заборону на імпорт українських агротоварів у п'ять східноєвропейських країн. Та в той же день Угорщина ввела національний бан на імпорт 24 продуктів з України. Тобто зараз ця країна доступна для нас лише для транзиту. По суті вона є воротами до Австрії і далі на південь Європи — до Хорватії та Італії.
Найбільші переробники Угорщини
Щодо угорських переробників, то тут варто відмітити, що в цьому напрямку вони мають успіхи і нам є чому повчитись.
Сільське господарство цієї країни і їх машинобудування — єдині галузі економіки, що генерують позитивне сальдо від зовнішньої торгівлі. Високий профіцит по операціях ЗЕД демонструють галузі переробки с/г продукції, в т. ч. виробництва продуктів харчування, а не лише експорт сировини.
Найбільш розвинені кластери в сегменті виробництва с/г товарів з високою доданою вартістю — це в першу чергу напрямок комбікормів, рослинних олій та жирів, а також глибока переробка зерна пшениці та кукурудзи.
Звичайно присутні мультинаціональні компанії, які крім трейдингу і інвестицій в логістику, активно вкладаються у будівництво заводів. Наприклад, Cargill має кілька майданчиків з виробництва комбікормів і преміксів (заводи в Фюзешдьярматі, Каполах, Капошварі і Карцазі), власну мережу елеваторів і два річкові термінали на Дунаї.
Ще одним великим гравцем на ринку кормів для тварин є UBM Group. Угорська компанія, яка є одним з найбільших виробників в Європі. UBM оперує п’ятьма комбікормовими заводами (Корнє, Шелесте, Сентеш, Матесалька, Tök у окрузі Північний Пешт). Також в Корнє компанія має заводи з виробництва соєвого білку і преміксів.
Серед великих гравців в олійному сегменті присутні Viterra Group і Bunge. У перших завод з переробки олійних культур в Фокте, де виробляються рослинні олії, біодизель, високобілкові корми та шрот. Bunge оперують заводом з переробки олійних культур в Мартфу, а також заводом з виробництва маргарину і жирів в місті Татабанья.
Помітну частку ринку займає компанія Rossi Biofuel Zrt., яка має завод з виробництва біодизеля в м. Комаром.
Глибокою переробкою займаються Hungrana Ltd. і PannoniaEthanol, які володіють заводами Szabadegyháza і Dunaföldvár. Інвестиційна компанія OPUS GLOBAL Nyrt. має в управлінні два потужних заводи з переробки кукурудзи та пшениці Szolnok і Visonta.
Перевалка на кордоні з Угорщиною
Для перетину кордону з Угорщиною доступні вісім пунктів пропуску, три з них призначені для вантажних перевезень.
З початком повномасштабного вторгнення перевалка на кордоні з Угорщиною упродовж 3-4 місяців не розвивалася. Пам’ятаємо, як всі кинулися везти через Польщу. А потім черги та простої змусили бізнес шукати альтернативні варіанти на кордонах з іншими державами. Як результат, вздовж західного кордону почали з’являтися перевантажувальні термінали та логістичні хаби так званих «сухих портів». Є такі й на кордоні з Угорщиною.
Для прикладу, на ПП Батьово діє елеватор компанії «УкрАгроХолдинг» з можливістю навантаження у вагони українського і європейського стандартів.
Регіон біля переходу Батьово-Еперєшки може перевалювати до 13-14 потягів на добу на стороні Угорщини. Але, за словами керівника департаменту міжнародного трейдингу з агропродукції «Агросем» Дениса Мараренка, такої кількості вагонів досягнути важко.
Денис Мараренко
керівник департаменту міжнародного трейдингу з агропродукції «Агросем»
«Основними проблемними місцями на цій ділянці є стикування українських та європейських потягів, оскільки складських приміщень для тимчасового накопичення там недостатньо. Перевалка відбувається прямим варіантом. Будь яка затримка українського чи європейського потягів викликає ланцюгову затримку всіх наступних перевантажень і, як наслідок, чергу. Саме тому 13-14 потягів досягнути важко».
Пропускна можливість Батьово-Еперєшки складає 650-700 тис. т в місяць. Біля Еперєшки складська інфраструктура дозволяє зберігати біля 150 тис. т.
Низка перевантажувальних комплексів діє на залізничній станції Чоп. Зокрема, компанії «ПАКОБО» і «Агроенергоінвест» надають можливість перевантаження з широкої на євроколію.
На території Угорщини активно діє Rail Cargo Group, що є частиною Австрійських федеральних залізниць (ÖBB). За повідомленням самої компанії, в 2022 році з березня до середини грудня вона перевезла 1 млн т українських зернових вантажів. Напрямки поставок — Німеччина, Угорщина, Словаччина, Чехія.
Угорці теж не сиділи склавши руки і в прикордонному Фенешлитке відкрили залізничний логістичний термінал East-West Gate. В короткостроковій перспективі він буде задіяний для полегшення експорту зерна з України. Принаймні так заявив міністр закордонних справ та зовнішньоекономічних зв'язків Угорщини Петер Сійярто.
Транзит через Угорщину
Після введення заборони на імпорт української продукції у квітні Угорщина ввела жорсткі часові обмеження по тривалості транзиту своєю територією.
За словами Дениса Мараренка, спочатку було введено граничний термін транзиту у 7 діб — від перетину кордону до виїзду з території країни після перевантаження. При перевищенні цього часу вантажовідправник повинен був сплатити штраф. Такі заходи ускладнювали логістику українським експортерам. Та й угорська залізниця не брала жодного потягу з України, розуміючи що будуть проблеми.
Денис Мараренко
керівник департаменту міжнародного трейдингу з агропродукції «Агросем»
«Після введення нових правил транзиту, штраф за недотримання часу виїзду з території Угорщини, якщо не помиляюсь, становив 100 % вартості товару. Страшна цифра. Ми навіть не розбиралися з цим, аби не думати про таку опцію. Тому і кажу: «якщо не помиляюсь». Не чув щоб комусь довелось з цим стикнутися».
Після консультації українського уряду з митниками та залізничниками, умови транзиту були змінені. Тепер дається 7 днів на Батьово — склад, 7 днів на перевантаження і оформлення Т1 та 7 днів на виїзд з території Угорщини. Денис Мараренко говорить, що тільки після цих змін все поїхало. І додає, що обсяги транзиту через Угорщину зараз значно менші, але це зменшення спричинене не новими правилами, а відсутністю математики.
А як щодо ветеринарного контролю на кордоні? Якщо на польському кордоні через ветеринарний та фітосанітарний контроль виникають черги, то, за словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України Маркіяна Дмитрасевича, на кордоні з Угорщиною він майже не проводиться.
Олександр Тищенко, Наталія Родак, Latifundist.com
