Херсонщина: хто з аграріїв найбільше постраждав і чиї активи досі під окупацією

Херсонщина повертається додому. Активи яких агрокомпаній постраждали внаслідок окупації
Херсонщина повертається додому. Активи яких агрокомпаній постраждали внаслідок окупації
Джерело фото: Latifundist.com

11 листопада стало свого роду історичним днем для України. Офіційно було оголошено, що місто Херсон повертається під контроль України. Наразі за даними карти бойових дій Deep State (на 14 листопада), основні сили російських підрозділів перебазувалися на лівий берег Дніпра. Окупована площа правобережжя Херсонщини складає біля 1 тис. кв. км.

В минулі вихідні, мабуть, без перебільшення, всі українські села і містечка святкували цю подію, а заодно і постили фото з херсонськими кавунами. Торгівля теж відреагувала миттєво і українцям почали пропонувати товари із зображенням кавуна. Але Херсонщина — це ж не тільки про кавуни. Ми проаналізували, активи яких потужних агропідприємств в області були окуповані після 24 лютого.

З лану до Ашану

Завод компанії «Чумак» у Каховці з перших днів повномасштабного вторгнення опинився в окупації. Компанія розпустила працівників і закрила виробничі лінії. Припинила будь-які контакти з заводом, а згодом перенесла виробництво до Волинської області і почала потроху відновлюватися. 

22 вересня торговельна мережа «Ашан» урочисто повідомила, що «Чумак» повертається на полиці, виклавши у соцмережі фото з томатною пастою і табличкою «Повернено. Далі Буде. Віримо в українських героїв». 

Торговельна мережа «Ашан» урочисто повідомила, що «Чумак» повертається на полиці

Наразі під брендом «Чумак» на полицях можна зустріти томатну пасту, майонез, соуси — соєвий і солодкий чилі та макарони. Вже скоро ми опублікуємо інтерв’ю з генеральним директором «Чумак» Андрієм Левчуком і розкажемо, в яких умовах відбувалося відновлення виробництва.

Відомо, що заводи компанії не постраждали внаслідок бойових дій. Однак, як повідомляє «Центр журналістських розслідувань», із заводу в Каховці окупанти вивезли обладнання, запаси готової продукції, транспорт та всі залишки готівки, вирученої за продаж раніше готової продукції.

Мешканці Каховки також розповіли журналістам, що окупанти обіцяли запустити у вересні-жовтні виробництво і навіть оголосили про набір співробітників. Та не змогли цього зробити, бо підприємство розраховане на імпортну сировину, а з обладнанням можуть працювати спеціально навчені люди.

Переробка томатів

На території Херсонщини також має свої потужності і компанія Agrofusion. У 2020 р. компанія посіла 9 місце в рейтингу найбільших переробників томатів у світі (рейтинг був озвучений у 2021 р.). Компанія за рік переробила 780 тис. т томатів — майже третину того, що переробляє така томатна країна як Іспанія.

Agrofusion має три переробні заводи. Двоє на Миколаївщині в селах Шевченкове та Снігурівка. Останнє нещодавно було деокуповане. Один завод знаходиться в поки окупованому м. Гола Пристань Херсонської області. Виробничі потужності заводу — 4 тис. т свіжих помідорів на добу. Також у регіоні в компанії є декілька агрофірм, які займаються вирощуванням помідорів.

Один із заводів Agrofusion

До речі, через окупацію південних регіонів український ринок залишився без переробки томатів. Наразі українські виробники томатної продукції у більшості випадків закупляють томатну пасту за кордоном. І на наступний рік прогнози теж невтішні. Галузеве видання Tomatonews.com повідомило, що через окупацію виробництво томатів для переробки в Україні  в наступному році скоротиться до 180 тис. т (на 78%).  

Переробка олійних

Також відомо, що окупанти не залишили без уваги потужності розташованої в Каховці філії «Каргілл», а саме олієпереробний завод, який входив в Топ-10 заводів-виробників нерафінованої соняшникової олії. Як повідомляє «Центр журналістських розслідувань» з посиланням на власні джерела, окупанти у жовтні оголосили про набір працівників у філію «Каргілл».

У Каховці знаходяться і потужності ще одного переробника олійних — «Каховка Протеїн Агро». Компанія займається переробкою соєвих бобів (700 т за добу). Повідомляється, окупанти так і не змогли відновити роботу на захопленому заводі.

Виробничі потужності «Каховка Протеїн Агро»

Молочне виробництво

В Херсоні працював завод з виробництва молочних продуктів Danone. Зокрема, тут вироблялися продукти міжнародних брендів Activia, Растішка, Danone та Danissimo. Після окупації завод було законсервовано. Керівництво отримало пропозицію від тимчасової окупаційної влади запустити завод, але не прийняло її.

Гендиректор Данон Україна: Модель «вирощування зерна та виробництва молока» в умовах війни стала збитковою
Читати також

Відомо, що завод було частково пошкоджено. Потужності вдалося перенести на другий завод Danone на Полтавщині. У липні генеральний директор Danone Україна Адріан-Валентін Паску заявив, що компанії вдалося відновити майже 70-80% виробництва від довоєнних обсягів. Також він розповідав, що в Херсонській області працюють три постачальника молока для їх заводу. Звісно, молоко від них брати не можуть.

Виробнича лінія «Данон Україна»

А от щодо роботи материнської компанії в росії, то у жовтні вона повідомила, що повністю виходить з російського ринку і ініціювала процес передачі контролю над бізнесом Essential Dairy and Plant-based.

Птахофабрика

Окупанти заподіяли шкоди і найбільшій у Європі птахофабриці «‎Чорнобаївська»‎, яка належить компанії Ukrlandfarming. Через постійні обстріли господарство залишилося без електропостачання. Та й завозити корм у таких умовах було вкрай небезпечно. В результаті загинуло понад 4 млн курей дорослого поголів'я і близько 700 тис. молодняку.

Працівникам птахофабрики вдалося в березні роздати близько 90 тис. курей та понад 1,4 млн яєць населенню та сусіднім фермам. Загиблу птицю захоронили. При цьому страшних наслідків для довкілля вдалося уникнути: працівники контролювали процес вимирання птиці і хоронили її невеликими партіями.

Агрохолдинги

Також у Херсонській області була пограбована база Ukrlandfarming. Як повідомив депутат Олексій Гончаренко у Telegram, компанії нанесено збитків на суму $250 – 270 млн.

«Окупанти вивезли 100 тис. т насіння соняшника та кукурудзи, вкрали комбайни, трактори та безпілотні літальні апарати для обробки земель. Окрім цього було вкрадено практично все, що знаходилось на території бази: паливно-мастильні матеріали та посівний матеріал, засоби захисту рослин на $60 млн», — говориться в повідомленні депутата.

Постраждали активи і таких компаній.

  • A.G.R. Group, власником якого є Місак Хідірян у 2021 р. придбало два підприємства на Херсонщині. На зрошенні там вирощували кукурудзу, сою, озимий ячмінь. Як повідомляв директор з інформаційних технологій та технічних питань і член правління A.G.R. Group Ігор Богданов, поля знаходяться вздовж каналів, недалеко від смт. Новотроїцьке, і вони повністю під окупацією.
  • «ТАС Агро» з 24 лютого втратила 3,6 тис. га землі в Херсонській області, зокрема, 450 га на поливі, де вирощували насіння. Наразі активи звільнені.
  • «Агро-Співдружність» та «Співдружність-Південь», які обробляють 20 тис. га і мають бази у селах Чонгар, Червоне та Павлівка, були захоплені кадирівцями. Ще у квітні на територію господарств у Генічеському районі увійшли озброєні кадирівці і заявили, що тепер все майно належить їм. Керівників підрозділів попередили, що у випадку майнових втрат їм відріжуть голови. Далі вони дали команду працівникам проводити посівну, підготувати заявку на необхідні матеріали. Почали вивозити і продавати продукцію, яка зберігалася на складах.
  • «Фрідом Фарм», яка в рейтингу «ТОП агрохолдингів з найбільшим зембанком під зрошенням у 2021 р.» посідала перше місце, має земельний банк більше 18 тис. га у Каховському, Горностаївському, Чаплинському, Новотроїцькому районах Херсонської області.

Поля на зрошенні у Херсонській області

  • «Продексім», який є одним із найбільших виробників та експортерів агропродукції на Херсонщині, має 5 ферм, які перебувають у конверсійному органічному періоді та надають конверсійну органічну продукції, і 2 ферми з органічними сертифікатами. У Нововоронцовському районі має олієзавод, на якому переробляється органічний соняшник.
  • «Долинське» (входить до складу «Агропродукт, ЛТД») на зрошенні у Херсонській області вирощувала культури на площі 10 тис. га.
  • Компанія Торговий Дім «Агромир» у селі Осокорівка Бериславського району мала 560 га землі і вирощувала на зрошенні зернові культури.
  • Підприємство «Югтара» імені Солодухіна у Новокаховській громаді навесні під тиском окупаційної влади посіялося і зібрало врожай. Але, як розповів мер нової Каховки Володимир Коноваленко «Новинам Приазов’я», урожай потроху «віджимає» так звана «місцева влада». Підприємство вирощує зернові, а також має сади.

Термінали і порти

Після звільнення правобережжя повернувся під контроль України «Херсонський морський торговельний порт». Він має 10 вантажних причалів і 8 терміналів. Здатний перевалювати понад 4 млн т сухих і 550 тис. т наливних вантажів за рік. Переважно тут перевалювали зерно, продукти переробки зернових та металопродукцію.

З 1 березня порт був в окупації. Керівником так звана «адміністрація» Херсонської області призначила Андрія Харитонова, який раніше займав посаду начальника плавзасобів «Херсонського суднобудівного заводу». У червні окупанти заявили, що порт готовий перевалювати вантажі. Але жодне судно так з нього і не вийшло. Та й як це можна було зробити, коли вихід до моря з порту лежить через Дніпро-Бузький лиман, на виході з якого розташоване підконтрольне Україні місто Очаків.

Херсонський морський торговельний порт повернувся під контроль України

Звільнення Херсону відкриває можливості для експорту зерна з портів Миколаєва. Про це заявив президент «Української зернової асоціації» Микола Горбачьов в інтерв’ю НВ.

Микола Горбачьов

президент «Української зернової асоціації»

«Відстань від Херсона до Миколаєва складає близько 60 км. Тому перспектива відвантажувати зерно з цього порту — абсолютно реальна. Більше того, в новій зерновій угоді, яку зараз обговорюють в Туреччині, Миколаїв як порт для експорту продукції також вказаний».

А от Скадовський морський порт поки ще знаходиться в окупації. Це єдиний український порт, який не працював для перевалки міжнародних вантажів у морському сполученні. В порту є пять причалів, але станом на 2021 р. в експлуатаційному стані знаходилося тільки три. Пропускна здатність терміналів досягає 1,3 млн т/рік, але з 2014 р. порт втратив більшу половину вантажообігу. Наприклад, у 2019 р. тут перевалили тільки 4,7 тис. т вантажів. Так званий «керівник воєнно-цивільної адміністрації Скадовська» Сергій Швайко неодноразово заявляв, що порт відкриється восени. Поки там приводять відновлення інфраструктури. Також відомо, що у червні територія порту потрапила під обстріл. Повідомлялося, що руйнувань інфраструктури не було.

Колаборант Ковальов став «хорошим»: що відомо про аграрія-зрадника з Херсонщини
Читати також

У жовтні окупанти захопили «Новокаховський річковий порт» розташований в Таврійську Каховського району. «Керувати» ним вони поставили його ж співробітників, які перейшли на бік ворога.  Як повідомляє «Центр журналістських розслідувань», територія порту частково зруйнована через «прильоти» від ЗСУ. Зокрема, пошкоджена адмінбудівля і вщент розбита частина техніки.

Олексій Вадатурський: Ніколи не здавайся!
Читати також

В окупації знаходиться і термінал компанії «НІБУЛОН» у Голій Пристані, який вона відкрила у 2017 р. Термінал був побудований за кошти Європейського інвестиційного банку. Сума інвестицій складала $74 млн. У 2020 р. компанія повідомляла, що термінал є найбільшим серед підприємств компанії на Херсонщині з одночасною можливістю зберігання збіжжя у 97,9 тис. т.

Перевантажувальний термінал філії «Голопристанська» у Херсонській області

На території Херсонського річкового порту працював «Зерновий термінал УкрКазекспортастик». До повномасштабного вторгнення термінал приймав зернові вантажі залізничним і автомобільним транспортом. Здійснював відвантаження на водний транспорт із продуктивністю 3 тис. т/добу.

Це далеко не повний перелік тих компаній, які до 24 лютого працювали на Херсонщині. Але і по названих компаніях бачимо, що втрати агробізнесу просто колосальні. Зараз ми радіємо, що правобережну Херсонщину звільнено. Та коли агробізнес зможе там відновити виробництво — питання риторичне.

Наталія Родак, Latifundist.com

Виконано за допомогоюDisqus