Комплекс Агромарс

Виробництво м'яса птиці
49869
Вакансії компанії

«Комплекс Агромарс» — холдингова компанія із замкнутим циклом виробництва, що дозволяє контролювати всі етапи бізнесу від вирощування зернових культур, виробництва комбікормів, вирощування племінного та бройлерного птаха до переробки м'яса та його реалізації через власну франчайзингову мережу.

Земельний банк «Комплексу Агромарс» — 35 тис. га.

ТОП 100 латифундистів України

Регіони діяльності: Київська, Харківська, Житомирська області.

На ринку представлений торговою маркою ТМ «Гаврилівські курчата». 

Згідно з аналітичною системою YouControl засновники «Комплексу Агромарс»: Марина Сігал — 50,01%, Євген Сігал — 49,99%.

Профіль YouControl

Профіль бізнесу «Комплексу Агромарс»

До структури «Комплексу Агромарс» входять:

  • філія «Гаврилівський птахівничий комплекс»;
  • Броварська філія;
  • філія «Бориспільський комбікормовий завод»;
  • філія «Київкомбікорм»;
  • Кагарлицька філія;
  • «Курганський Бройлер» (Харківська обл.) з філією «Голден Крос».

Виробництво та експорт м'яса птиці

Головне виробництво знаходиться у с. Гаврилівка, Вишгородський район, Київської області.

На 12 племінних фермах одночасно утримуються близько 1,1 млн голів батьківського стада. Інкубаційний цех, що складається з 3 інкубаторів, виробляє 92 млн добових курчат на рік. На 43 бройлерних фермах міститься понад 17 млн ​​курчат-бройлерів різних вікових груп. Забій курчат-бройлерів здійснюється у трьох цехах із забою та переробки м'яса потужністю понад 400 тис. голів курчат-бройлерів на день.

За підсумками першого півріччя 2017 р. «Гаврилівський птахівницький комплекс» наростив виробництво м'яса птиці більш ніж на чверть — з 48, 3 тис. т до 61 тис. т. У другому півріччі — зберіг темп виробництва.

У січні-серпні 2017 р. «Агромарс Ексім» постачав близько половини усієї експортної продукції до Нідерландів. До 30% йшло до Німеччини, до 20% — Туреччини і до 10% — В'єтнаму.

У 2018 р. експорт «Комплексу Агромарс» становив 110,79 тис. кг. Компанія займає 8,5% від внутрішнього ринку м'яса птиці.

Вирощування зернових культур, виробництво комбікормів

Кормова база комплексу забезпечена вирощуванням зернових: пшениці, кукурудзи та сої на понад 35 тис. га землі.

До структури «Комплексу Агромарс» входять Бориспільський комбікормовий та Київський комбікормовий заводи, які разом виробляють понад 2,2 тис. т комбікормів на добу. Тобто протягом року при безупинній роботі — понад 700 тис. т. Частка компанії над ринком комбікормів становить 3,4%, а обсяги виробництва — 200 тис. т.

«Комплекс Агромарс» у рейтингах

2013 р. — друге місце у рейтингу ТОП 10 виробників м'яса птиці в Україні.

2014 р. — 46 місце в рейтингу Топ 100 латифундистів України. Третє місце у рейтингу Топ 10 виробників комбікормів, друге місце — ТОП 10 виробників м'яса бройлерів в Україні.

2015 р. — третє місце у рейтингу ТОП 10 виробників комбікормів України.

2016 р. — друге місце у рейтингу Топ-10 виробників м'яса в Україні, 2016 р. — друге місце у рейтингу найбільших виробників продукції птахівництва України.

2017 р. — п'яте місце в рейтингу експортерів курятини за І півріччя 2017, друге місце («Гаврилівський птахівницький комплекс») та сьоме місце («Курганський бройлер») у ТОП-10 виробників курятини за I півріччя 2017 року, друге місце у рейтингу найбільших виробників м'яса 2017 р., п'яте місце — ТОП-10 виробників комбікормів в Україні 2017 року.

2018 р. — сьоме місце у рейтингу експортерів м'яса птиці у 2018 р.

 Еко-конфлікт «Комплексу Агромарс»

Восени 2017 р. активісти виявили поле, розташоване поряд із с. Гаврилівка, за 1,3 км від найближчих житлових будинків, з трупами курей, пір'ям, кров'ю та нутрощами. Після сигналу активістів на місце викиду відходів приїхала комісія районної ради з метою обстежити обстановку та отримати відповіді від керівництва птахкомплексу. Директор «Комплексу Агромарс» Олексій Марченко повідомив активістам, що ця подія — це вимушений захід, оскільки обладнання для переробки відходів вийшло з ладу.

Дивіться також: Комплекс Агромарс с высоты «птичьего» полета и загрязненные поля

6 червня 2018 р. поліція затримала власників «Агромарсу» за підозрою в організації пташиного могильника та забруднення навколишнього середовища. Проведено 14 санкціонованих судом обшуків у приміщеннях агрохолдингу, контролюючих організаціях, за місцем проживання задіяних у злочинній діяльності осіб, а також проведено огляд пташиних могильників та зроблено паркани ґрунту та води для проведення експертиз.

8 червня розпочалося судове засідання щодо обрання запобіжного заходу менеджменту та власникам «Агромарс» Євгену та Марині Сігал, а також директору філії «Агромарс» Івану Зозулі. Сторона звинувачення вимагає арешту та заставу у 253 млн грн. Рішенням суду обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою протягом 60 діб (до 4 серпня) з альтернативою внесення застави у сумі 80 млн грн, 90 млн грн та 84 млн грн для кожного з них відповідно.

11 червня президента «Комплексу Агромарс» Марину Сігал відпустили під заставу 90 млн грн. 15 червня Апеляційний суд Києва зменшив розмір застави для власників «Комплексу Агромарс» до 5 млн грн. Внаслідок цього рішення суд має повернути Марині Сігал 85 млн грн.

«Комплекс Агромарс» влітку 2018 р. звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив задовольнити позов, згідно з яким «Київобленерго» має відшкодувати компанії 6,81 млн. грн.

Читайте також: Эксгумация «могильника» Агромарса: суд vs Сигалы

Генпрокуратура України у березні 2019 р. закрила кримінальне провадження проти власників «Комплексу Агромарс».

Історія розвитку «Комплексу Агромарс»

1998 р. — у с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області створено «Гаврилівський птахівничий комплекс». Придбано перших курчат в Угорщині, налагоджено постачання комбікормів із заводів Київської області. Вироблено 2 тис. т м'яса курчат-бройлерів;

1999 р. — розроблено та розпочато впровадження комплексної програми інвестування «Комплексу Агромарс», внаслідок чого відбулося переоснащення, модернізація та реконструкція існуючих та будівництво нових виробничих потужностей. Орендовано понад 25 тис. га землі та придбано необхідну для вирощування зернових культур сільськогосподарську техніку. До складу товариства увійшов Кагарлицький елеватор із потужностями зберігання 100 тис. т зерна;

2000 р. — введено в експлуатацію цех із забою птиці та переробки м'яса курчат-бройлерів потужністю 6 тис. голів на годину. До складу товариства увійшов Київський комбікормовий завод;

2001-2002 р. — проведено повну реконструкцію та капітальний ремонт приміщень, модернізацію бройлерних птахоферм. Ферми переоснащені обладнанням для відгодівлі курчат-бройлерів німецької компанії Big Dutchman International Gmb. Обсяги виробництва м'яса курчат-бройлерів досягли 21,1 тис. т. В адміністративних межах Гаврилівської сільської ради побудовано 2 нові бройлерні ферми та перший інкубаційний цех за технологією бельгійської компанії Petersime потужністю 32 млн курчат-бройлерів на рік;

2003 — побудований другий інкубаційний цех за технологією компанії Petersime потужністю 32 млн курчат-бройлерів на рік. Завершено реконструкцію першої черги Київського комбікормового заводу, внаслідок чого його потужність досягла 600 тонн комбікорму на добу. Введено в експлуатацію ферми за утриманням племінного птаха в селах Катюжанка, Жукін, Лебедівка Вишгородського району Київської області та в селі Молочки на Житомирщині, на яких почало утримуватися близько 400 тис. голів племінних курей м'ясних порід. Впроваджено систему управління якістю продукції, яка сертифікована відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001:2001. Вироблено 33,4 тис. т м'яса курчат-бройлерів;

2004 р. — здана в експлуатацію друга черга Київського комбікормового заводу. Загальну потужність заводу доведено до 1 тис. т комбікормів на добу. Побудовано 5 нових бройлерних ферм в адміністративних межах Димерської селищної ради району Вишгороду;

2005 р. — реконструйовано цех з убою птиці та переробки м'яса курчат-бройлерів. Потужність цеху досягла 190 тис. курчат-бройлерів на добу. Побудовано 3 інкубаційні цехи. Це дозволило підприємству виробляти 96 млн добових курчат-бройлерів на рік. Придбано племінний птахеропродуктор «Рудня» у Броварському районі Київської області, де проведено демонтаж п'яти застарілих та технічно зношених птахівницьких ферм. Вироблено 77,6 тис. т м'яса курчат-бройлерів;

2006 р. — збудовано та введено в експлуатацію 5 нових ферм за утриманням племінного птаха в адміністративних межах Руднянської сільської ради Броварського району на місці демонтованих старих ферм. Підприємство отримало можливість одночасно утримувати близько 900 тис. голів племінних курей м'ясних порід. Завершено спорудження 4 нових бройлерних ферм в адміністративних межах Димерської селищної ради та розпочато будівництво ще 4. У складі комбінату з переробки м'яса птиці розпочато будівництво нового цеху із забою курчат-бройлерів. Обсяг виробництва м'яса птиці сягнув 108 тис. т;

2007 р. — введено в експлуатацію цех готових м'ясопродуктів. До групи компаній торгової марки «Гаврилівські курчата» увійшли господарства Харківської області — «Курганський бройлер» та «Голден крос». На Київщині придбано «Бориспільський комбікормовий завод». Загальний обсяг виробництва м'яса курчат-бройлерів сягнув 120,6 тис. т;

2008-2009 рр. — реконструйовано Бориспільський комбікормовий завод, який став виробляти 1 тис.т комбікормів на добу. Загальне виробництво комбікормів на Київському та Бориспільському комбікормових заводах досягло 450 тис. т на рік. Розпочато будівництво 4 бройлерних ферм біля с. Литвинівка Вишгородського району та ще двох — в адміністративних мережах Гаврилівської сільської ради. Розпочато будівництво нового інкубаційного цеху потужністю 90 млн добових курчат на рік. Будується новий цех із забою птиці потужністю 20 тис. курчат бройлерів на годину. Розпочато будівництво нового водозабору із десяти артезіанських свердловин.

2010 р. — впроваджено інтегровану систему управління безпекою та якістю продукції ISO 9001: 2008 та ISO 22000: 2005 (HACCP). «Комплекс Агромарс» отримав ексклюзивне право постачати м'ясо курчат-бройлерів на ринки Єдиного Митного Союзу;

2011 р. — введено в експлуатацію трансформаторні підстанції, водозабір №2. Побудовано новий комплекс біологічних очисних споруд з очищення 8 тис. м³ стоків на добу. Завершено будівництво ферм поблизу с. Димер. У складі комбінату з переробки м'яса птиці запрацював сучасний цех із забою курчат-бройлерів потужністю 20 тис. голів на годину;

2012-2013 р. — завершено спорудження 4 бройлерних ферм в адміністративних межах Димерської селищної ради Вишгородського району. У складі комбінату з переробки м'яса птиці запрацював реконструйований цех із забою курчат-бройлерів потужністю 9 тис. голів на годину. Введено в експлуатацію реконструйовані виробничі потужності «Курганського бройлера». Загальний обсяг виробництва досяг 486 т м'яса курчат-бройлерів на добу. Розпочато будівництво заводу з виготовлення біодобавок потужністю 400 т на добу;

2015 р. — Білорусь скасувала тимчасову заборону на ввезення м'яса птиці «Комплексу Агромарс». Заборона скасовується з 17 липня 2015 р. Обмеження постачання було запроваджено через виявлення серйозного мікробіологічного забруднення м'яса птиці виробництва «Комплексу «Агромарс». У продукції було перевищено допустиму кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ);

2018 р. — поліція затримала власників агрохолдингу «Агромарс» за підозрою в організації пташиного могильника та забруднення довкілля у Київській області.

2019 р. — справу проти Сігалів за організацію пташиного могильника закрили.

Для того, щоб актуалізувати інформацію у розділі досьє або компанії, надішліть поновлені дані на пошту data@latifundistmedia.com

Менеджмент

Зазуля Иван
Генеральный директор
Козеровская Наталия Николаевна
Финансовый директор компании
Марченко Алексей Андреевич
Исполнительный директор