Другий раунд соєво-ріпакового протистояння: чи «пробʼють» мита цього разу?
Третього липня в Києві відбудуться дві знакові події. Депутати розглянуть новий пакет «соєво-ріпакових правок» у парламентському Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики. У разі підтримки — винесуть їх на розгляд сесійної зали. Майже паралельно Євроделегація зустрінеться з представниками міжнародного бізнесу, який працює в Україні. Серед іншого, обговорять ті самі олійні мита і можливу реакцію на них з боку ЄС. З якими аргументами до другого раунду «олійних правок» підійшли депутати, переробники, трейдери та ВАР? Що змінилося після першої спроби? Розбір Latifundist.com.
Чому не вдалось 18 червня?
Наступного тижня парламент планує повернутися до голосування за мита на експорт сої та ріпаку. Цього разу, замість «лікарського законопроєкту», правки внесуть до законопроєкту, що регламентує промислове забруднення.
Голосування через «чужі» законопроєкти закономірно викликає подив. Мита — це історія, яка, вочевидь, має йти окремим документом або як зміни до Митного та Податкового кодексів. Та логіка депутатів проста: документи вже пройшли перше читання, тож їх можна ухвалити за прискореною процедурою. В інтервʼю Latifundist.com співавтор першої правки Андрій Мотовиловець пояснював це, зокрема, тим, що сировина (йшлося про ріпак) покидає країну з 1 липня. Нагадаємо, що з минулого року ринок ріпаку фактично повернувся до довоєнних реалій, коли 90% обсягу експортували до Європи в перші три місяці сезону.
18 червня навіть прискорена процедура не допомогла — за документ проголосували лише 204 депутати.
«Вони розраховували, що “виїдуть” на патріотизмі, бо це ж підтримка внутрішнього виробника. Вважали, що лише за це проголосують, тому особливо не працювали з депутатами, зокрема й з нашого комітету», — розповідає на умовах анонімності депутат аграрного комітету ВР.
Не згоден з ним один з керівників аграрних асоціацій, що виступала проти олійних правок. Каже, що за два дні до голосування автори активно «пропрацьовували» депутатський корпус, асоціація і аграрії ж зі свого боку обдзвонювали депутатів, переконуючи в шкоді мит.
Читати по темі: «Ріпаково-соєві правки 2.0». Чому нардепи поспішали з їх введенням та як до них ставиться агробізнес
«Цю правку не обговорювали з аграрною спільнотою, по-перше. По-друге, не було можливості зрозуміти, навіщо підвищувати мита. Парламент розділився — хто підтримує, а хто — ні. Я вважаю, що ми повинні підтримувати саме переробну промисловість. Наш Комітет налаштований на підтримку саме переробників», — прокоментував нам на форумі «Нове зернятко» голова аграрного комітету ВР Олександр Гайду.
Схожі думки нам озвучили ще декілька депутатів, які заявили, що готові були голосувати за правку, та їх бентежила форма — без обговорення з учасниками ринку і подача через «чужий» законопроєкт. Власне, це нагадує репліку нардепа Ярослава Железняка на фінансово-податковому комітеті ВР.
Наступного тижня «олійні правки» повернуться фактично в тому самому вигляді — 10% мито на експорт сої та ріпаку. Починаючи з 1 січня 2030 року, ставка мита щороку зменшуватиметься на 1% — до 5%. Цього разу автор «олійних правок» один — Андрій Мотовиловець.
Що змінилося з моменту голосування?
«13157 — складний законопроєкт, де в нас є і соєві правки, і патронажні дивіденди, і водокористувачі, і все те, що у нас було спірне у 13134. Все пішло сюди», — розповідав під час засідання фінансово-податкового комітету ВР його голова Данило Гетманцев.
І додав, що «соєва правка погоджена, але зав’язана на правці по патронажних дивідендах».
Ні «соєво-ріпакові», ні «патронажні» правки в базовому тексті законопроєкту не згадуються — однак, за словами опитаних депутатів, їх мають внести через рішення комітету за аналогією з попереднім законопроєктом №13134. Якщо за документ та правку проголосують на податковому комітету 3-го липня, законопроєкт винесуть на голосування в сесійний зал вже 15 липня.
Та для початку розберемось, що ж це за «патронажні правки», а точніше правки про «патронажні дивіденди», на яких завʼязані мита на сою та ріпак. Простими словами, це історія про сільгоспкооперативи. І далі трохи теорії.
Патронажні дивіденди і до чого тут ріпак?
Патронажні дивіденди — це коли кооператив віддає частину прибутку тим, хто найбільше через нього продає, купує чи користується його послугами. Продав більше через кооператив — отримаєш більшу частку. Це не дивіденди на капітал, а скоріше «бонус» за участь. Проблема в тому, що податкове законодавство поки що не визнає таку модель. Через це кооперативи або платять податок двічі — і самі, і їхні члени, — або взагалі уникають розподілу, щоб не нарватися на податкові ризики.
Але знову-таки, до чого тут олія і ріпак? Справа в тому, що згідно з «олійними правками» експортувати ці культури без мит можуть аграрії та сільгоспкооперативи. Критики мит кажуть, що прописана можливість експорту аграріями — це певна маніпуляція. Бо одна справа, коли агрохолдинг може сформувати велику партію сої чи ріпаку і повезти її в порт або на завод у Німеччину, а інша — фермер із кількома машинами. Він буде «зав’язаний» на локальному переробнику.
Андрій Мотовиловець
народний депутат Верховної Ради України IX скликання
«Тому я і заклав пропозицію, аби це могли робити сільгоспкооперативи. Зареєструтесь в ДАРі, обʼєднайтесь в кооператив і експортуйте. В Мінюсті мені казали, що там швидка реєстрація», — коментував в інтервʼю нам Андрій Мотовиловець.
А щоб була мотивація обʼєднуватися — треба податкові стимули, ті самі «патронажні дивіденди». Найбільше просуває цю історію для аграріїв Всеукраїнська аграрна рада.
«Ніхто не заперечує потребу розвивати переробку та додану вартість. Але не за рахунок аграріїв. Якщо це робиться через обмеження експорту, агровиробнику має бути надано економічну альтернативу. Правка по патронажних дивідендах — це саме такий інструмент. Вона дозволяє с/г кооперативу експортувати продукцію без оподаткування прибутку, розподіляючи його серед членів. І тоді дійсно з’являється стимул продавати самостійно. Тобто концептуально ми не проти розвитку всієї переробної вертикалі, але не шляхом викручування рук аграріям», — розповів нам Денис Марчук, заступник голови ВАР.
Простими словами, це компроміс між частиною аграрної аудиторії, зокрема, Всеукраїнською аграрною радою, і депутатами та переробниками. Асоціація не проти олійних правок, але натомість дайте преференції для кооперативів.
Ще один заступнник ВАР — Михайло Соколов, власне, про це каже прямо:
«Це наш компроміс: якщо аграрії втрачають на ціні чи ліквідності, вони мають отримати податкову модель, яка дозволить їм об’єднуватися і заробляти більше. Інакше це просто переклад грошей із кишені фермера в кишеню переробника — без жодної гарантії доданої вартості для країни», — додає Соколов.
4 група і МВФ
Втім, серед депутатів є сумніви щодо перспективи голосування за «патронажну правку».
Один із парламентарів, з яким спілкувався Latifundist.com, висловив побоювання, що її ухвалення може поставити під удар усю четверту групу оподаткування, якою користуються аграрії:
«Якщо ми зараз проведемо патронажну, уся четверта група «злетить». МВФ і так б'є по ній, а тут ще отаке. Усі переробники зараз на загальній системі, а правка — тільки під трейд. В топ-10 експортерів усі — на загальній системі. На четвертій — тільки аграрії. Так ми взагалі ніколи не побачимо податку на прибуток».
У ВАР заперечують аргументи щодо ризиків для 4 групи. А асоціації наполягають: патронажні дивіденди — це інструмент, що вирівнює умови для менших аграріїв і дозволяє кооперативам працювати ефективно, як це давно роблять у США чи Канаді.
Михайло Соколов
заступник Голови
Всеукраїнської аграрної ради
«Патронажні дивіденди — це спосіб вирівняти умови для малих і середніх аграріїв, які працюють на 4 групі, з великими компаніями на загальній системі. Якщо кооператив продає експортну партію за ринковою ціною, а частку прибутку повертає учасникам — це не «схема», а відновлення справедливості», — пояснює Михайло Соколов.
Якщо третього липня податковий комітет не підтримає патронажні дивіденди, вониі знову виступлять проти олійних правок, попереджають у ВАР.
Заводи без згоди
В минулому матеріалі ми вже писали, що серед учасників «Укроліяпром» немає повної згоди щодо правок. Частина компаній просувають «лайт» варіант мит, що не зачіпатимуть агровиробника, серед таких — агрохолдинги з власними ОЕЗами. Це б дозволило їм оцінювати ринкову конʼюнктуру і щоразу обирати стратегію: експортувати врожай ріпаку та сої, або переробляти і продавати готовий продукт. Серед таких називають «Кернел», МХП, «Епіцентр Агро» (що поки будує завод з переробки олійних).
У коментарі Forbes.ua комерційний директор Kernel Олександр Головін заявляв, що мита є кроком до прозорості та справедливої конкуренції, оскільки стосуються виключно трейдерів. При цьому оцінював, що близько третини експорту олійних культур закуповують «сірі» трейдери, що не повертають валютну виручку в країну.
В більш жорсткому варіанті планувалось ввести мита для всіх без винятку. До таких належать «чисті переробники», які не мають такої можливості маневру. Голова групи компаній Allseeds В’ячеслав Петрище — серед них. Співрозмовник каже, що «пом'якшені» мита легко обходяться через різноманітні схеми, наприклад, завищення врожайності. Якщо агрохолдинг матиме право експортувати власний врожай без мита — він продаватиме за кордон і ріпак та сою, яку купуватиме за кеш у фермерів.
«Це абсолютно звична схема чорного ринку. В уявного агрохолдинга попередня врожайність 2 т/га. Але тут в нього різко покращиться погода, з'явилося найкраще насіння і технології, тому кінцевий врожай склав 4-5 т/га. Звідки він братиме додаткові 2-3 т? Правильно, купуватиме у фермерів за чорну готівку. Це ж на поверхні лежить, не треба нічого винаходити».
Трейдери ідуть в наступ?
Хто окрім аграріїв по інший бік олійних правок? Передусім трейдери, зокрема, мультинаціональні компанії. Серед них виділяються компанії, що мають заводи з переробки ріпаку в Європі — Cargill, ADM та Viterra. Минулого сезону вони експортували більшу частину ріпаку з України на власні потужності в Європі.
На відміну від позаминулого сезону, коли Україна вперше переробила 1 млн т ріпаку, торік майже весь ріпак «поїхав». На початку сезону ці компанії розуміли, що врожайність в ЄС очікується суттєво нижчою, а їх заводи з переробки ріпаку треба в будь-якому разі забезпечити, тож пропонували високі ціни. Топменеджер одного з місцевих заводів переробників розповідає, що через це торік краш-маржа була відʼємною, тож «ріпакову програму» виконали лише на десяту частину від плану.
Ще один помітний гравець — німецький переробник ріпаку Getreide AG, що торік відкрив в Україні «дочку». Під час Grain Ukraine 2025 директор Getreide AG Ukraine Бьорн Штендель заявив, що мито не вдарить по кінцевому споживачеві в Європі, а фактично вираховується з доходу українського фермера.
Бьорн Штендель
директор Getreide AG Ukraine
«Це і є прихована форма дотації переробці. Загалом, я завжди виступав і виступаю проти обмежень і мит, бо це шкодить вільній торгівлі й розвитку. Якщо когось дотують — він перестає розвиватися», — підсумував Штендель.
Чому настільки критичний ріпак? ЄС є нетто-імпортером по цій культурі, щороку купуючи на зовнішніх ринках біля 5 млн т олійної. З липня 2024-го по травень 2025-го року, за даними Євростату, Євросоюз імпортував 46% ріпаку з України, 38% — з Австралії, ще 10% — з Канади. При цьому саме українська сировина, за словами представника мультинаціональної компанії, є «майже безальтернативною», оскільки є не-ГМО (хоча ЄС імпортує також і ГМ ріпак).
«Ми бачимо, що в деяких європейських країнах через посуху суттєво знижується врожай ріпаку. Водночас Україна постачає не-ГМО ріпак, який є надзвичайно важливим для європейських секторів фармацевтики, косметики та харчової промисловості. Це не просто сировина, а частина стратегічної сировинної безпеки для окремих виробництв. Тож будь-які обмеження з українського боку можуть бути сприйняті як удар по стабільності постачання», — розповідає представник однієї мультинаціоальних трейдингових компаній.
Менш критична для європейських виробників соя, де з відривом основними постачальниками до ЄС є США та Бразилія. Хоча, за словами директорки комітету зернових і олійних культур «Європейської Бізнес Асоціації» (ЄБА) Ірини Душник, ця культура також хвилює трейдерів.
Один з головних аргументів трейдерів — мита порушують торгівельні норми і загалом це сигнал про нестабільність правил гри в Україні. Плюс в один голос нагадують, що соєво-ріпакові правки не дали бажаного ефекту 5 років тому. Наслідком навпаки було зниження внутрішніх цін і падіння посівів під культурами. Також всіх бентежить форма подачі.
Ірина Душник
директорка комітету зернових і олійних культур «Європейської Бізнес Асоціації»
«Якщо є позиція Уряду, що це потрібно, тоді це має бути законопроєкт, який всі обговорюватимуть. А що ми бачимо натомість? Мінагро відгороджується від цієї теми, а це міністерство, яке формує політику галузі. Чому не долучений до обговорення парламентський аграрний комітет? Включається все в незрозумілій формі якимись додатковими правками до другого читання в непрофільні законопроєкти. Це, як на мене, безглуздо», — додає Ірина Душник.
У відповідь на мита Євросоюз може розглянути можливість застосування дзеркальних або «зустрічних» обмежень, такі можливості вже обговорюються, розповідають наші співрозмовники з асоціацій і трейдингових компаній. Зокрема, це буде обговорюватися на згаданій зустрічі міжнародного бізнесу з представниками Євроделегації 3 липня.
Але, схоже, що 3-го і навіть 15-го липня, коли планується розгляд правок в парламенті, історія з митами не закінчиться. Незалежно від результатів голосування.
