Як б’ється аграрне серце України на 34-му році незалежності: Здобутки у фото та фактах
Джерело фото: Latifundist.com
Ви точно неодноразово чули стукіт людського серця. Цей звук, який підтверджує життя, заперечує смерть, розриває тишу. Прислухайтесь… Чи чуєте ви як бʼється аграрне серце України? Іноді гучно, іноді ледь чутно, але невпинно та нездоланно.
Сьогодні незалежна Україна святкує свої 34. Це шлях, сповнений випробувань, але й великих досягнень. Так, нам непросто, іноді невимовно складно, але нам є чим пишатися. Тож пропонуємо згадати здобутки українського агро, які змушують серце України битися частіше, у радісному піднесенні та визнанні власної сили.
- Попри війну, Україна у 2024 році залишилася №1 у світі з експорту соняшникової олії — 6,08 млн т. Міністерство економіки зазначило, що саме цей продукт переробки став лідером з експорту у 2024 році. Її експортували на суму понад $5,1 млрд.
- У 2024 році валютна виручка українського агросектору сягнула майже $24,7 млрд. Це другий за величиною результат за всю історію країни. Рекордним залишається 2021 рік, коли завдяки високому врожаю аграрії заробили $27,7 млрд.
- У 2025 році прогнозується врожай: 22 млн т пшениці та 28 млн т кукурудзи, що дозволить експортувати до 40 млн т зерна в сезоні 2025/26.
- За два роки роботи Українського морського коридору перевезено 84 млн т агропродукції до покупців у 54 країнах Європи, Азії, Африки та Близького Сходу. Попри втрату традиційних ринків пшениці в Азії та Африці (зокрема до 70% єгипетського), ми поступово відновлюємо свої позиції. Останні два сезони фіксується стабільне зростання попиту на українське зерно з боку Північної Африки (Єгипту, Тунісу, Алжиру) та Південно-Східної Азії. Наприклад, цього року інтерес до української пшениці активно проявляють Бангладеш і В’єтнам.
- На кінець березня 2025 року з України у рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine доставлено 280 тис. т продовольства. Зокрема, до Мозамбіку відправлено 415,9 т рослинної олії, до Палестини і Сирії 553 т та 4, 4 тис. т пшеничного борошна відповідно.
- Україна — світовий лідер за виробництвом меду на душу населення та найпотужніший виробник на європейському ринку. Загальний обсяг виробництва становить близько 75 тис. т на рік, що приблизно відповідає 5 % світового ринку.
- Про переробку сьогодні не говорить в Україні хіба що лінивий. Але ми справді маємо вагомі успіхи. Якщо брати олійні, то у 2023/2024 МР досягнуто рекордного показника: перероблено 17,4 млн т насіння, зокрема 14,8 млн т соняшнику (на 1,3 млн т більше, ніж у попередньому МР) та вперше — 1 млн т ріпаку, що становить 22,3% від усього врожаю. На цей сезон, попри погодні виклики, плани залишаються амбітними. За прогнозами «Укроліяпром», переробка олійних очікується на рівні 17,7 млн т, з них: соняшник — 13 млн т, соя — 3,1 млн т, ріпак — 1,6 млн т.
Агрокомпанії активно модернізують виробничі потужності, переорієнтовуючи заводи на переробку одразу кількох культур та водночас інвестуючи в нові об’єкти. Минулого року «Королівський смак» збудував сучасний завод для переробки соняшнику та ріпаку, а «Кернел» запустив у Старокостянтинові свій «завод-мільйонник». Власний ОЕЗ відкрила VITAGRO. «Астарта» розпочала будівництво нового підприємства з переробки сої та ріпаку у Хмельницькій області потужністю 400 тис. т і паралельно розвиває проєкт із виробництва соєвого протеїнового концентрату. У розпал великої війни запустилися і менші заводи, такі як, наприклад, «Любарецький соєпереробний завод», «Скай протеїн», «Форвард Агро Трейд» тощо.
- Розвивається не тільки олійна галузь. Якщо говорити за зернову переробку в Україні, то вона становить близько 8% від загального обсягу харчової переробки, зазначає Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України». На підприємствах цієї галузі переробляють 9% вирощеного в країні зерна, при цьому 23% продукції йде на експорт.
Цього року «Західний Буг» планує запустити перший в Україні млин для переробки пшениці дурум (150 т/добу) та макаронну фабрику. У Полтавській області очікується відкриття крупозаводу з комбінованою потужністю до 100 т/добу. Першу чергу фабрики з виробництва вермішелі вже запустила Nestlé на Волині. Потужність першої лінії дозволить виробити 5 тис. т вермішелі до кінця 2025 року, причому 75% сировини фабрика отримує від локальних постачальників в Україні.
- Переробка фруктів та овочів зросла на понад 27% у порівнянні з 2021 роком. Певні компанії розглядають навіть глибоку переробку овочів, як, наприклад, завод Green Guild Group.
- З початком повномасштабного вторгнення ворог знищив овоче- та картоплесховища загальною потужністю майже 150 тис. т. Проте вже у 2023 році збудовано близько 15 овочесховищ загальною місткістю 20 тис. т. А станом на грудень 2024 року розпочато будівництво ще 22 сховищ потужністю близько 25 тис. т, призначених переважно для зберігання цибулі та коренеплодів. Найбільше їх будують у Львівській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областях.
- У 2024 році Україна вперше стала світовим лідером за показником чистого експорту замороженої малини, випередивши не лише Польщу, а й багаторічного лідера цього сегменту — Сербію.
- Попри виклики війни, тваринництво залишається однією з перспективних галузей. У відносно безпечних регіонах спостерігається збільшення кількості молочно-товарних ферм. Замість непродуктивних МТФ старого зразка, будуються нові тваринницькі комплекси, оснащені сучасним обладнанням. За підрахункам Асоціації виробників молока, нині щонайменше 40 господарств перебувають у процесі модернізації та розширення. У 2025 році очікується виробництво промислового молока на рівні 3–3,2 млн т.
- Цього року в Україні запрацював найбільший у Центральній та Східній Європі завод із виробництва довгого конопляного волокна для текстильної промисловості. Його збудувала компанія «Ма’Рижани Хемп Компані», яка вирощує технічну коноплю на площі 1,2 тис. га. Потужність підприємства сягає 14 тис. т трести на рік. Завод став якірним підприємством індустріального парку «Ма’Рижани» площею 30 га. Мета проєкту — об’єднати компанії, що працюють із промисловими коноплями.
- Взагалі індустріальні парки під час війни отримали новий імпульс, особливо ті, що спеціалізуються на агропромисловій переробці. Станом на середину 2025 року в Україні зареєстровано 97 індустріальних парків, загальною площею більше 3 тис. га, з яких 37 парків створені протягом 2024-2025 років. Часто саме індустріальні парки стають прихистком для релокованих зі Сходу підприємств.
- Вперше у 2025 році Україна експортувала до ЄС біометан. Першопрохідцем стала VITAGRO, яка наприкінці 2023 року збудувала біометановий завод потужністю 3 млн куб. м. За нею поставки здійснила «Оріль-Лідер» (МХП). Загалом в Україні вже є чотири біометанових заводи, один з яких випускає bio-LNG. Ще три, в тому числі один з виробництва bio-LNG планують почати роботу протягом 2025 року, говорить голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха. Також відомо, що у цей напрямок планують інвестувати «ТАС Агро» та «АгроВіста».
- Незважаючи на всі труднощі, ми продовжуємо розміновувати землі. Станом на кінець 2024 року обстежено, очищено або розміновано 35 тис. км², що перевищує площу Одеської області — найбільшої в Україні. У 2024 році до активного використання було повернуто близько 17 тис. км².
- Сьогодні близько 1 млн га українських полів обробляють агродронами, проте реальний потенціал ринку щонайменше вдесятеро більший.
- 400 млн людей у світі залежать від українського продовольства, і цей показник може бути збільшений до 600 млн завдяки розкриттю потенціалу українського агросектору.
