Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
Чим так налякали Європу українські цукор, курятина і яйця? Розібрали з експертами, скільки експортуємо та які є альтернативні ринки
15 березня 2024, 11:40
Джерело фото: Latifundist.com
Сподівання деяких європейських фермерів не справдилися: депутати Комітету з питань міжнародної торгівлі (INTA) Європарламенту схвалили продовження безмитної торгівлі ЄС з Україною до 5 червня 2025 року. Тепер його має підтримати Європарламент на пленарному засіданні. Але, очікувано, угода передбачає «екстрене гальмування» для «особливо чутливих сільськогосподарських продуктів» — птиці, яєць і цукру. Що мається на увазі? Якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги 2022 і 2023 років, то знову введуть квоти.
Що не так з яйцями й курятиною? Адже за інформацією «Союзу птахівників України», у загальному споживанні країнами ЄС м’яса птиці частка українського експорту складає тільки 1,5%, а яєць — 0,8%. Та й по цукру CIUS — асоціація, яка представляє європейських споживачів цукру від сектору харчових продуктів і напоїв, малих і середніх підприємств до великих транснаціональних компаній — говорить, що в Європі вже декілька років поспіль спостерігається дефіцит цього продукту. Чому тоді європейські фермери та галузеві асоціації протестують? Бо їх лякає динаміка поставок.
Далі про те, скільки ми експортуємо цих товарів в ЄС, чому найбільше виступають проти української курки французькі птахівники, а Еммануель Макрон навіть знає, чим займається МХП, та які альтернативні шляхи експорту шукають українські виробники цукру.
Скільки Україна експортує м’яса птиці до ЄС?
Експорт продукції птахівництва до ЄС у 2023 році виріс на 23% у порівнянні з 2022 роком — до 171 тис. т, повідомляють у Асоціації «Союз птахівників України». Зросла і кількість підприємств, що отримали дозвіл на експорт та почали постачати свою продукцію до ЄС.
За словами виконавчого директора «Союзу птахівників України» Сергія Карпенка, найбільшим постачальником м’яса птиці сьогодні є МХП. Також серед експортерів є підприємства «Агро-Овен», «УЛАР», «Птахокомбінат «Дніпровський» та «УПГ-Інвест».
Найбільшим імпортером нашої курятини є Нідерланди. Як повідомляв заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки академік НААН Микола Пугачов, ця країна очолювала ТОП-10 імпортерів у 2017-2019 роках і у 2022 році повернула собі лідерство у рейтингу. Минулого року вона закупила в Україні близько третини (29,4%) м’ясопродукції на суму $262 млн. Значними у закупівлі є також частки Словаччини (11,7%) та Молдови (3,1%).
Чим українські птахівники насолили французьким?
Перш за все, французькі птахівники, які ще з минулого літа скаржаться на «засилля» українського м’яса птиці.
У вересні 2023 року у коментарі Le Figaro президент Міжпрофесійної асоціації постачальників курячого м'яса Anvol Мішель Шеффер заявляв, що якщо до великої війни на французький ринок надходило в місяць 10 тис. т української курятини, то тепер 20 тис. т.
Мішель Шеффер
президент Міжпрофесійної асоціації постачальників курячого м'яса Anvol
«У Європі птахівництво — це, як правило, сімейний бізнес. Кожна зайнята у ньому родинна фірма вирощує в середньому 40-50 тис. курей, а з нами конкурують українські підприємства, де вирощуються в середньому 1,8 млн курей. І, підкреслю, це в середньому. Тобто ми з нашими українськими конкурентами просто у різних вагових категоріях. У нас із українцями різні моделі бізнесу».
Тут мова йде про МХП, від якої, як стверджують великі французькі виробники курятини, на ринок надходить 90% європейського імпорту птиці з України. Та що там, навіть президент Франції Еммануель Макрон знає про існування МХП.
«Експорт курятини в ЄС зріс з 90 тис. т до війни до 200 тис. т. Кому це вигідно? Групі, що належить мільярдеру. Об’єктивно, ми не хочемо заробляти гроші для цього пана, тому що це не допомога Україні», — заявляв Еммануель Макрон на початку лютого цього року, коли протести у Франції досягли великого розмаху.
Ба більше, птахівники почали піддавати сумніву стан здоров’я курей, мʼясо яких імпортується, та умов навколишнього середовища, в яких вони вирощуються. І тут треба віддати належне українським асоціаціям, які активно спростовували ці заяви.
«М'ясо птиці МХП, як і всі імпортні продукти, сертифіковане Євросоюзом», — коментувала західним журналістам Олександра Авраменко, голова Комітету з євроінтеграції «УКАБ».
Французькі птахівники також нарікають на те, що цифри по імпорту курячого м’яса з України не відображають реальність.
«Українська курка часто проходить через заводи в Європі, зокрема, в Бельгії, Нідерландах чи Польщі, які не зобов’язані вказувати її походження».
Як пише французька преса, біля 60% м’яса курки і надходить до Франції з Нідерландів. Основним постачальником є компанія Jan Zandbergen — один із найбільших імпортерів курятини в Європі. Більшу частину м’яса закуповують в МХП. У МХП у Нідерландах є свій завод з переробки курятини потужністю 1,5 тис. т продукції в місяць.
А тепер конкретно: чим насолили українські експортери курятини французьким виробникам? Франція, яка у 2021 році вважалася другою країною-виробником м’яса курки в ЄС, у 2022 році скотилася на четверту сходинку у зв’язку зі спалахом пташиного грипу. Тоді було забито 20 млн птиці. Сектору були нанесені збитки у €500 млн. Обсяги поставок скоротилися на 9,7%, підкреслював Жан-Мішель Шеффер, президент Anvol.
Епідемія закінчилася, виробники намагалися відновити свою долю ринку, та українська курятина вже забрала частину ринків збуту. Сюди додайте інфляцію та зниження купівельної спроможності населення. Адже українське м’ясо птиці виявилося удвічі дешевше за французьке. У вересні минулого року Мішель Шеффер наводив такі цифри: 2,4 €/кг проти 4,8 €/кг.
Чим незадоволені польські птахівники?
Ще одна невдоволена країна — Польща. Країна є найбільшим виробником м’яса курки в ЄС. І вона теж у всіх бідах (ну майже у всіх) звинувачує МХП. Але тут мова йде про гроші. Мовляв, за останні два роки МХП отримала більше п’ятої частини всіх кредитів ЄБРР, спрямованих на розвиток українських курячих ферм та інших продовольчих підприємств.
«Поки птахівництво у Польщі розвалюється, МХП — багатіє», — заявляв Януш Ковальський, опозиційний депутат.
До речі, поляки теж закидали, що МХП не дотримується стандартів добробуту тварин і правил ЄС щодо праці та виробництва. На що виконавчий голова МХП Джон Річ у коментарі Financial Times зауважив, що птахофабрики МХП створені відповідно до норм ЄС.
Він також заперечив, що лише бізнес МХП підриває виробництво в Польщі. І додав, що співчуває незадоволеним фермерам, але через інші більш серйозні проблеми, з якими вони стикаються, як-от скорочення субсидій на пальне та регулювання клімату.
За його словами, експорт МХП не мав істотного впливу на ціни в ЄС, оскільки компанія фактично відібрала частку ринку в інших експортерів — Бразилії та Великобританії. А ось відновлення Брюсселем обмежень на український експорт означатиме «зміну лежаків» і допоможе Бразилії відновити експортне лідерство.
Зауважимо, з Бразилії щорічно ЄС імпортує 500 тис. т м’яса птиці. Ще 180 тис. т з інших країн Латинської Америки у рамках договору про вільну торгівлю з блоком південноамериканських держав — МЕРКОСУР.
І ще раз: а з України було імпортовано менше 200 тис. т за підсумками 2023 року.
Експорт яєць та яєчних продуктів
Сінгапур (19,2%), Польща (17,3%) та Нідерланди (15,1%) були найбільшими імпортерами українських яєць у 2023 році. Це дані Митної статистики України.
Якщо брати окремо ринок ЄС, то, за даними «Союзу птахівників України», експорт у 2023 році яєць і яєчних продуктів склав 39,6 тис. т. У 2022 році ми експортували 19,8 тис. т. До великої війни квота була по 3 тис. т на яйця та яєчні продукти. Тобто цифра виросла у 6 разів.
За інформацією Сергія Карпенка, яйця і яєчні продукти до країн ЄС експортують підприємства груп компаній «Овостар Юніон», «Агрохолдинг «Авангард» та «INTER-EDINSTVO HOLDING».
Можливі наслідки для українських виробників курятини і яєць
За словами Сергія Карпенка, проєкт рішення, запропонований Єврокомісією, значно погіршує умови торгівлі, які діяли протягом 2022-2023 років.
Сергій Карпенко
виконавчий директор
«Союзу птахівників України»
«Сподіватися на покращення запропонованих Єврокомісією умов імпорту м’яса птиці і яєць, мабуть, не варто через тиск і європейських аграрних асоціацій, і фермерів, які шляхом страйків, перекриттям європейських шляхів і пунктів перетину кордону з Україною вимагають обмежити агроімпорт з нашої країни».
За його словами, через обставини в яких опинилися експортери продукції птахівництва, питання збереження максимально відкритого доступу для українського м’яса птиці і яєць до ринку ЄС матиме важливе значення для торговельного балансу та макро-фінансової стабільності України на найближчі роки та подальшого розвитку галузі.
«Зниження внутрішнього споживання через виїзд значної кількості населення за кордон, компенсувалось можливістю експортувати надлишкові обсяги продукції в першу чергу до європейських країн, де навпаки збільшилась кількість споживачів»,— зауважує Сергій Карпенко.
Зокрема, завдяки лібералізації торгівлі з країнами ЄС, вдалося зберегти існуючі обсяги виробництва м’яса птиці і відновити виробництво яєць, яке суттєво скоротилося в 2022 році.
В разі затвердження таких умов торгівлі на 2024-2025 роки, виробники змушені будуть або скорочувати виробництво, або збільшувати експорт на інші ринки. А це сьогодні є вкрай складним завданням через проблеми з логістикою, її суттєве здорожчання та обмежені можливості для акредитації експортерів.
Щодо яєць, то як пояснив нам операційний директор «Агрохолдингу «Авангард» Володимир Руденко, насамперед потрібно зрозуміти причини необхідності для України експорту в ЄС для категорії яйце та яєчні продукти. Основною з них являється зменшення внутрішнього ринку за рахунок воєнних дій та міграції населення в ЄС.
Володимир Руденко
операційний директор «Агрохолдинг «Авангард»
«Орієнтовно 5 млн людей мігрувало та проживає на території ЄС, чим збільшило їх ринок яйця та яєчних продуктів на 100 тис. т. Споживання продовольства в ЄС відповідно збільшилось — і збільшилось суттєво. При цьому українська продукція займає не більше 0,5% ринку ЄС. Тож говорити про конкурентний тиск з боку української продукції, враховуючи ці фактори, некоректно».
Другою причиною необхідності для України доступу до ринку ЄС є розірвання всіх логістичних ланцюгів з основними ринками збуту для України. Такий продукт як куряче яйце і яєчні продукти має обмежений термін зберігання, дотримання якого на сьогодні забезпечити в умовах експорту через порти третіх країн, по-перше, складно, а, по-друге, зросло у вартості в рази.
Але, як зазначає Володимир Руденко, українська продукція добре зарекомендувала себе в ЄС і популярна серед європейських споживачів. А підтримка України, в тому числі шляхом усунення суттєвих перешкод в постачанні української агропродукції в Європу, в інтересах не тільки нашої економіки, а й європейських платників податків.
Володимир Руденко
операційний директор «Агрохолдинг «Авангард»
«Чим вищі будуть спроможності нашої економіки в умовах російської агресії, тим менше ми потребуватимемо допомоги від Євросоюзу».
Альтернативні ринки для експортерів курки
Сергій Карпенко каже, що вже зараз потрібно налагоджувати торгівельні зв’язки зі споживачами на інших ринках. Адже зменшення обсягів виробництва — це крайній крок, і він негативно позначиться на всьому ланцюжку виробничого процесу.
Які це можуть бути ринки? Країн Близького Сходу, Азії та Африки, зокрема Королівства Саудівська Аравія, Китаю, Японії, В’єтнаму, Малайзії, Індонезії, Таїланду, Південної Кореї, Канади.
Сергій Карпенко
виконавчий директор
«Союзу птахівників України»
«На сьогодні є всі можливості транзиту через європейські країни, однак останнім часом на товарообіг негативно впливають блокування пунктів перетину кордонів з країнами, які межують з Україною, а також безпекова ситуація на півдні Червоного моря, внаслідок чого збільшилась тривалість доставки товарів та вартість фрахту. Звичайно, що всі очікують відновлення контейнерних перевезень з наших чорноморських портів, оскільки це суттєво збільшило б обсяги експорту та підвищило б конкурентоздатність нашої продукції на зовнішніх ринках».
До речі, м'ясо курей сьогодні експортується не тільки в ЄС, а й в країни Перської затоки, Далекого Сходу та СНД. За словами Миколи Пугачова, Саудівська Аравія із часткою у 15,6% зберегла за собою друге місце серед імпортерів українського м'яса у 2023 році. Вона закуповує у нас винятково м'ясо птиці. Торік обсяги постачань українського м’яса на її ринок склали 69 тис. т вартістю $139 млн.
МХП теж планує збільшити фокус уваги на Саудівській Аравії та інших ринках, де зростає сьогодні попит, розповідав Financial Times виконавчий голова МХП Джон Річ.
Відомо, що агрохолдинг уклав акціонерну угоду про створення спільного підприємства з Desert Hills Veterinary Services Company Limited (DHV), «донькою» Tanmiah Food Company — провідного постачальника м'яса птиці та іншої м'ясної продукції на Близькому Сході.
Скільки експортуємо цукру в ЄС?
Якщо у 2022 році Україна експортувала до ЄС 150 тис. т цукру, то у 2023 році 550 тис. т, повідомляють в «Укрцукрі».
А тепер математична задача. Як розповів у коментарі виданню Delo.ua тимчасовий виконувач обов'язків голови асоціації «Укрцукор» Назар Михайловин, українські виробники орієнтовно знають, що у 2024 році Єврокомісія дозволить Україні ввезти до 320 тис. т цукру. А у 2023-2024 виробничому році українські цукрові заводи отримали 1,8 млн т цукру при внутрішньому споживанні близько 950 тис. т. То скільки зайвого цукру залишиться у виробників?
Не рахуйте, цю задачу вже вирішив комерційний директор «Астарта-Київ» Вячеслав Чук під час Agro Ukraine.
Вячеслав Чук
комерційний директор
«Астарта-Київ»
«Україну і галузь це обмежує з точки зору експорту, враховуючи те, що в цьому році було вироблено понад 1,8 млн т цукру, Україна споживає близько 1 млн т цукру, з обмеженням 300 тис. т експорту до ЄС виникає потреба ще 500 тис. т кудись експортувати».
Хто в ЄС виступає проти українського цукру?
Включити цукор у перелік забороненої для імпорту української продукції ще навесні 2023 року просили найбільші наші імпортери — Болгарія, Румунія, Польща, Словаччина та Угорщина. Однак, вже влітку Румунія попросила нашу державу про імпорт 20 тис. т цукру. А у вересні зняла заборону на цю продукцію Угорщина.
Франція, яка у списку імпортерів українського цукру-2023 на 16 місці з 5 тис. т, і та протестує. Французька група виробників цукрових буряків CGB вимагала аби імпорт цукру з України реекспортувався за межі Європи. Це для того, аби не завдати шкоди місцевим виробникам, повідомляв Bloomberg.
За обмеження імпорту українського цукру до Європейського Союзу в основному виступають великі компанії, а не фермери, розповів під час ток-шоу «Української правди» міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
Микола Сольський
Міністр агрополітики
«Дуже часто з Польщі й з інших європейських країн також звучить вимога додати до продукції, яка йде з України і на яку треба розповсюдити обмеження, цукор. Це не фермери європейські ставлять питання, а великі підприємства, корпорації».
Він зазначив, що цукор в Європі зараз вдвічі дорожчий ніж перед війною і у 2022-23 роках деякі європейські компанії завдяки цьому збільшити прибуток вдвічі. «Українські компанії теж добре заробили, це правда, експортуючи в тому числі багато в Європу», — зауважив Сольський. І додав, що оскільки вимоги з боку європейців обмежити імпорт цукру стосуються лише української продукції, а про бразильську не йдеться, то Україні «треба захищати свої інтереси».
Але не всі в Європі виступають проти нашого цукру. Наприклад, в асоціації CIUS зауважили, що скорочення імпорту з України створить проблеми для виробництва продуктів харчування, зайнятості та економіки в цілому як в ЄС, так і в Україні.
«ЄС має структурний дефіцит цукру вже кілька років поспіль. Це пов’язано з поєднанням недостатнього посіву цукрових буряків в ЄС і надмірних обмежень на імпорт, які унеможливлюють економічно життєздатний спосіб заповнити прогалину», — каже Юрій Шаранов, президент CIUS.
До речі, «Укрцукор» з посиланнам на Nasdaq, повідомляв, що посівні площі під цукровими буряками у ЄС зростуть всього на 2-3%. Хоча ціни на цукор і цукрові буряки високі, та фермери занепокоєні високими витратами на виробництво і падінням врожайності через несприятливі погодні умови на навалу шкідників, що спостерігалося у минулі роки.
Як обмеження експорту вплине на українських виробників? А європейських?
Відповідаючи на це питання, Олександр Коротинський, директор НПЦ «Цукробурякового виробництва», посилається на такі цифри: у 2023 році до ЄС було експортовано понад 500 тис. т цукру; ринок цукру у блоці, щорічно є дефіцитним, з обсягом від 2 до 3,5 млн т щорічно. Тож, виходячи з наведених цифр, висновок — експорт до ЄС є досить важливим для вітчизняних цукрових компаній.
«Звичайно, що будь яке обмеження поставок буде негативно впливати на вітчизняний цукровий ринок та збільшувати його затоварювання даним видом продукції. Сьогодення складається так, що внутрішні ціни знижуються шість місяців поспіль. В перспективі, такі обмеження можуть призвести до зменшення посівних площ та закриття певної кількості цукрових заводів».
Експерт також наголошує, що ЄС також певним чином постраждає від заборони українського цукру, адже створить проблеми для виробників продуктів харчування. Експорт з України забезпечує важливий внесок у європейську харчову промисловість, економіку та є стабілізуючим фактором. Без українського цукру, потужний профіцит експорту продуктів з високою доданою вартістю, що містять цукор, може бути підірваний.
А ось директорка «Цукрової біржі» Олександра Калініна зауважила, що протягом останніх двох років цукрові заводи інвестували у виробничі потужності, щоб налаштувати роботу відповідно до вимог і потреб країн ЄС. В першу чергу це стосується якості продукції та її пакування. Для України логістично вигідно постачати цукор до ЄС, а він, у свою чергу, має потребу у цукрі, частину якої Україна може задовольнити.
Олександра Калініна
директорка «Цукрової біржі»
«Тому ми проти введення квот і вважаємо, що вони не вигідні для більшості європейських країн, оскільки ціна на український цукор нижча. Впровадження Єврокомісією квот на український цукор призведе до погіршення становища цукрової галузі, оскільки ми втратимо час і гроші на пошук нових шляхів для збуту цукру».
Нові експортні ринки для цукру
Олександр Коротинський каже, що географія поставок за межі ЄС з кожним місяцем розширюється, вітчизняний цукор доплив навіть до Китаю, куди було поставлено понад 1 тис. т.
«Починаючи з грудня минулого року, вітчизняні підприємства розпочали поставки за межі країн блоку. У 2024 році за межі Євросоюзу вже було поставлено 28 тис. т цукру, що становить 21% від загального експорту», — розповідає Олександр Коротинський.
Наразі трійка провідних країн імпортерів українського цукру за межами блоку, наступна:
- Камерун,
- Ізраїль,
- Туреччина.
За словами експерта, до яких країн, будуть збільшуватись відвантаження, наразі важко спрогнозувати, але те, що експорт повинен залишатися на високих рівнях, це необхідність для виживання галузі.
Олександра Калініна теж погоджується, що альтернативою ЄС можуть бути азіатські та африканські ринки збуту. Україна має досвід поставок туди і почала це робити цього року. Але в такому разі нам потрібна налагоджена логістика без перешкод у вигляді блокування кордонів, наголошує директорка «Цукрової біржі».
Вона також звертає увагу, що у 2017 році ми експортували 599,3 тис. т цукру (тоді виробили 2,14 млн т). Тобто у нас є досвід постачати за умов квоти вивозу в Європу в 20 тис. т, яка була на той момент.
Олександра Калініна
директорка «Цукрової біржі»
«Але в нас тоді було вільне Чорне море. До речі, в 2023 році ми експортували 507 тис. т цукру, не дивлячись на всі обмеження на кордонах. Тому мій прогноз позитивний. Головне, щоб держава піклувалася про виробників і надавала хоч якусь підтримку».
Що кажуть виробники цукру?
Вячеслав Чук під час свого виступу на Agro Ukraine, повідомив, що хоч «Астарта» продовжує будувати довгострокові відносини з партнерами в Євросоюзі, однак експортувати цукор можна і в країни Середземноморʼя та Африки, залежно від тої ситуації, яка складається на світовому ринку.
«Волинь-Зерно-Продукт» вже розглядає можливість організувати перевезення цукру через Європу транзитом і відвантаження на судна, щоб експортувати його на азійський ринок
«Ми зараз акуратно на цю тему дивимося, беремо до уваги баланс цукру, який виробляється і споживається в Україні, і те, що Європа нас обмежить квотою у 320 тис. т. Очевидно, що у нас буде надлишок цукру. Тож ми думаємо про те, аби організовувати його перевезення через Європу транзитом і відвантажувати в кораблі, після чого відправляти на китайський або на інші азійські ринки», — пояснив в інтервʼю Latifundist.com засновник компанії «Волинь-Зерно-Продукт» Євген Дудка.
А ще на його думку, справедливо було б ввести розподіл квот між виробниками, а саме взяти статистику по цукрових заводах за три роки та, враховуючи її, ввести квоту між цими заводами.
Євген Дудка
засновник компанії «Волинь-Зерно-Продукт»
«Вона має бути пропорційна середньостатистичному виробництву цукру за останніх три роки. А завод, на основі того, скільки йому здав аграрій, видає цю квоту на нього».
Отож, навіть за самих песимістичних сценаріїв, українським експортерам цукру, яєць та куриці є куди вивозити свою продукцію. Питання тільки в тому, що налагодження нових експортних шляхів вимагає часу та грошей.
