Замість селітри — карбамід і перехід на генеричні ЗЗР. Як агрохолдинги готуються до посівної 2023
Джерело фото: Latifundist.com
Продовжуємо аналізувати підготовку агрохолдингів до посівної 2023. Цього разу у фокусі нашої уваги забезпеченість добривами, ЗЗР та насінням, зокрема, насінням соняшника, бо ще з осені очікувався дефіцит у майже 500 тис. т посівних одиниць. Розповідаємо, що з цінами на добрива та як аграрії змінюють систему живлення, як планують економити на ЗЗР і чи можливий їх дефіцит на ринку.
Забезпеченість насінням
Проблем із забезпеченістю насінням у опитаних нами агрохолдингів немає. Замовили заздалегідь, то й вже отримали насіння на склади. Але в ГК «Прометей» зауважили, що на ринок пізно «заходить» насіння соняшнику. Якщо раніше всі гібриди завозили завчасно, то зараз деякі ще навіть не в Україні.
Об’єм пропонованого насіння соняшнику на ринку зменшився приблизно на 40%, розповідає співвласник компанії «Євросем» Антон Посунько.
Про те, що на українському ринку буде дефіцит соняшнику почали говорити ще з осені. За словами генерального директора «MAS Seeds Україна» Сергія Тимошенка, коли почалося повномасштабне вторгнення, це був той час, коли насіннєві компанії саме приймали рішення, який об’єм виробляти на наступний рік. Через війну і невизначеність багато хто з них скоротили виробництво соняшника для України на 25-30%. За його прогнозами, дефіцит може складати 500 тис. т посівних одиниць, а це більше 1 млн га.
Антон Посунько говорить, що восени аграрії почали активно шукати хімічні гібриди соняшника. В «Євросем» таке насіння було повністю реалізовано вже до кінця листопада. І додає, що наразі аграрії йдуть у сегмент більш дешевого насіння.
«Ми позиціонуємо свої продукти, як доступне, високопродуктивне насіння, яке по якості впевнено конкурує з міжнародними компаніями. Зазвичай ті аграрії, які вперше беруть наше насіння, в наступні роки масштабують свої замовлення. Але великі і середні господарства звикли працювати по стандартній процедурі, яка вибудована роками. І тому їм складно переключитися на якогось іншого виробника. Цей рік зрушив цю систему на користь український виробників».
За словами Антона Посунько, до 24 лютого аграрії не поспішали купувати насіння, бо чекали, якою буде ситуація в країні далі. Наразі в «Євросем» продали 90% насіння соняшнику. Серед бестселерів, які пропонує компанія, гібриди: Авалон 7+ стійкий до вовчка, сульфо-гібриди Старк 7+ Сумо і ТОР 7+ Сумо.
Насіння кукурудзи вистачить на рік вперед
А от насіння кукурудзи на складах багато. Його вистачить і на наступний рік. В компанії «Євросем» навіть вирішили зменшити кількість ділянок гібридизації кукурудзи.
Директор «Науково-виробничої агрокорпорації «Степова» Сергій Старишко теж говорить, що продажі кукурудзи упали на 25% у порівнянні з минулим роком. Сьогодні аграрії більше звертають увагу на гібриди ранньої групи.
«Витрати на вирощування та доробку кукурудзи не окуповуються через низькі ціни на зерно. А тому гібриди високих груп ФАО, які характеризуються вищою врожайністю, але й вищою вологістю, не користуються особливим попитом. Актуальні в цьому сезоні гібриди кукурудзи з ФАО 180-300. Серед наших гібридів це — РАМ 1333 (ФАО 180), РАМ 1023 (ФАО 230), РАМ 8143 (ФАО 260), Даніїл (ФАО 280)».
Нічого дивного в тому, що у структурі попиту кукурудза найменш популярна. Перехідні залишки у сезоні 2022 були великими. Логістика і сушіння здорожчали. Через це багато хто залишав кукурудзу зимувати у полі (особливо північні регіони). Ті, хто збирали кукурудзу, зіштовхнулися з проблемою зберігання. Тож активно практикували пакування у полімерні рукава. Через величезний попит на рукава, їх, подекуди, неможливо було купити навіть у Європі.
Повернення у гру українського виробника «Планета Пластик» трохи нормалізувало ситуацію. Зараз на заводі компанії полімерні рукави для зберігання зерна виготовляють на трьох виробничих лініях. Вже закуплена необхідна сировина на 2023 рік.
«Зберігаючи зерно в рукавах, аграрії мають можливість реалізувати свій врожай вигідніше. Іноді, дорожче на 30%. Тому, зміна попиту на рукава залежала виключно від зміни посівних площ та врожайності вирощуваних культур».
Передзамовлення на рукава на 2023 рік аграрії почали робити з лютого. Костянтин Ващенко говорить, що передзамовлення дає аграрію певні економічні вигоди, а компанії — плановість та рівномірність завантаження виробництва.
Костянтин Ващенко
директор підприємства «Планета Пластик»
«Проте, якщо наприклад, клієнт звернеться до нас 1 серпня і замовить нам 3 тис. рукавів на 15 серпня, ми з вірогідністю 99,9 % виконаємо це замовлення. Бо всі наші ресурси спрямовані на те, щоб задовольнити 200% річних потреб всіх аграріїв України, в будь який час, за найкращою для них ціною».
Попит на калійні добрива та селітру
В Україні і раніше були роки, коли азотних добрив на ринку не вистачало. Але тоді працювали великі порти і ми мали змогу закрити попит завдяки імпорту з усього світу. За словами генерального директора компанії «Белор Україна» Тараса Іващенко, зараз такої можливості немає. Так, ми можемо завезти добрива через порти Дунаю, але максимум 30-40 тис. т на місяць. Для ринку України це мізер.
То що з пропозицією і попитом на азотні добрива? За інформацією аналітиків Barva Invest, на ринку селітри спостерігається певний ажіотаж. Хоча серйозної нестачі товару не відчувається, але товар в наявності потрібно ще шукати. Імпорт хоч і досить активно надходить, однак дуже часто товар, який йде в країну, або вже розпроданий ще на шляху в Україну, або розпродається одразу «з коліс».
«Загалом імпорт в поточному році відносно невеликий. В лютому було поставлено близько 40 тис. т, хоча торік (за неповний місяць) імпорт склав 49 тис. т. Селітра завжди тримала перше місце по об'ємах імпорту перед весняним сезоном серед всіх азотних добрив, однак в цьому році поступилася карбаміду та сульфату амонію. Основною причиною стало перекриття транзиту територією рф з Середньої Азії, відсутність поставок з Грузії, невеликі вільні об’єми у європейських виробників після масових зупинок через високі ціни на газ в регіоні», — зауважують в Barva Invest.
Також аналітики прогнозують, що поки виробники намагатимуться утримувати ціни на селітру. Поступове зниження цін ми зможемо побачити, коли пройде пік попиту в Україні.
Очікується зростання попиту і на калійні добрива. Якщо минулої осені калійні добрива вносили у невеликій кількості через високі ціни і нестачу грошей, то якщо аграрії будуть від них відмовлятися і в цьому сезоні, це позначиться на стані ґрунту.
«На ринку є ще залишки білоруського калію хлористого, однак наразі більше продукту з Узбекистану. Перспективи відновлення поставок першого поки що під великим сумнівом, а останній може постачатися невеликими партіями, однак звичайно вже не транзитом через рф, що автоматично збільшує його вартість», — говорять експерти.
Також на ринку з'явилися калійні добрива з Канади, Ізраїлю, Йорданії.
Як будуть змінювати систему живлення агрохолдинги?
В LNZ Group планують скорочувати норми добрив, особливо складних. Як зазначив керівник агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк, цього року будуть змінювати підхід до їх розподілу по полях.
«Проведено аналіз урожайності культур в розрізі кожного поля за останні п’ять років, таким чином ми розділили поля на 3 категорії: кращі, середні та гірші. Відповідно до цього і будемо планувати рівень урожайності по полях і, відповідно, рівень системи живлення. Таким чином нам вдасться не просто зекономити, а оптимізувати, підвищити ефективність інвестованих у добрива коштів».
І додає, що в диво-препарати, один літр яких може замінити азотне живлення, не вірить.
В «РОСТОК-ХОЛДИНГ» ще не закуповували добрива через досить високу ціну на них. Від комплексних добрив, фосфору та калію відмовилися. Будуть вносити тільки азотну групу.
«Степова» норми азотних добрив знизила на 20%. Комплексні добрива 10:25:25 вносили на найбідніших землях під соняшник як основне удобрення, проведене восени. Зараз проводять підживлення озимих КАС-28 і КАС-30 у нормі 200 кг/га. Під соняшник запланували норму 170-180 кг/га.
У березні почали закуповувати добрива в HarvEast. Чекали на зменшення цін навесні, зокрема, на азотну групу.
«Наше підприємство у минулі роки вирощувало багато кукурудзи. Вона потребує велику кількість азотних добрив, які значно подорожчали під час повномасштабної війни в Україні. Тому ми не відмовлялись від її живлення, а просто зменшили долю цієї культури в нашій сівозміні. Що до забезпечення добривами — заздалегідь ми майже нічого не закуповували для цієї посівної, чекали зменшення цін навесні. І наші очікування справдились. Ми бачимо, що деякі добрива впали у ціні, в тому числі, азотні. Тому зараз триває процес закупівлі добрив».
У ГК «Прометей» наразі підживлюють сильні посіви озимих. Слабші посіви підживили ще на початку березня. За словами Іллі Троїцького, всі рішення щодо живлення були прийняті після виходу з зими, коли проаналізували стан посівів. Внесли корективи, зокрема, подекуди збільшили норму азоту. По деяким полям замінили 100 кг селітри на 100 кг карбаміду. Добрива замовили ще влітку і отримали вчасно.
В A.G.R. Group теж відкоригували систему живлення, не ставлячи за ціль високу врожайність. Під гірчицю запланували 100 кг/га аміачної селітри і 100 кг NPK 15:15:15 із сівбою. Добрива придбали завчасно.
В «ТАС Агро» розпочали внесення азоту на озимину. Зміни у живленні культур відбулися за рахунок скорочення норм по деяким видам добрив. Крім того, максимально переносли внесення добрив із осені на весняний період. Можливо, відмовляться від деяких мікродобрив.
«Початок посівної кампанії плануємо на першу декаду квітня. На сьогодні погода є доволі сприятливою до розвитку озимих культур. Що стосується накопичення вологи у ґрунті то однозначно є дефіцит в Південних регіонах і Центральних. Значно краще ситуація виглядає в Чернігівській області. Попри все, ми активно готуємося до посівної і робимо все від нас залежне, аби вона була успішною», — говорять в «ТАС Агро».
В компанії в цьому році зменшили площі під кукурудзою і збільшили під соняшником. Близько 3,6 тис га полів, які знаходяться в Херсонській області на базі підприємства «ТАС Таврія», потребують розмінування.
В KSG Agro істотну частину добрив складатиме карбамід, оскільки азот у ньому дешевший, ніж в інших видах добрив.
«Ми не бачимо проблем з погодними умовами. Опадів в метровому шарі — 200 мм, що повністю відповідає нормі. Озимі культури знаходяться в гарному та дуже гарному стані. На даний момент закінчується процес підживлення озимих — з 6,5 тис га під цими культурами підживлено 6 тис. га».
Щодо карбаміду, то за інформацією Barva Invest, з початку року ціни на нього впали майже на 24%, що є найбільшим показником серед всіх азотних.
ЗЗР: перехід на генерики
Аграрії будуть економити цього року і на ЗЗР. Так, за словами генерального директора «РОСТОК-ХОЛДИНГ» Дмитра Купавцева, в компанії будуть відходити від тих ЗЗР, в яких ми не бачать результативності та ефективності використання. Будуть намагатися економити та використовувати механічні роботи.
В «Прометей» будуть теж міняти технологію ЗЗР, але не суттєво. Ілля Троїцький говорить, що на ринку є певні засоби так званої другої черги, які допоможуть зекономити.
В A.G.R. Group відмовилися від оригінальних ЗЗРів давно.
«Можна сказати, що в нас 100% ЗЗР генерики. Лише тоді, коли немає певного препарату генерика, беремо оригінал».
Роблять ставку на генерики і в LNZ Group. Олександр Хмелюк також рекомендує звернути увагу на однокомпонентні продукти, які дають можливість коригувати норми внесення окремої діючої речовини залежно від ситуації і не потребують неокупних інвестицій у додаткові діючі речовини, потреби у яких на цей момент не має.
А от в «ТАС Агро» суттєве скорочення систем захисту рослин не планується. На даний момент проходить планова поставка ЗЗР.
Поради щодо економії на ЗЗР
У цьому році українські аграрії відмовлятимуться від дорогих препаратів на користь не менш ефективних, але дешевших, розповідають в ALFA Smart Agro. І прогнозують, що аграрії будуть економити на фунгіцидах. Хоча краще цього не робити.
«Здавна повелося, що бур’яни і шкідників на полях найкраще видно, і проти них агрономи завжди реагують. Але шкода від мікроскопічних збудників хвороб не менша, а у вологі роки може бути вирішальною. Якщо в умовах, сприятливих для розвитку грибних захворювань, не буде належного захисту культур, це призведе до зниження урожайності та якості зерна. Чи готові ви, сформувавши потенціал урожаю до фази колосіння (пшениця) або бутонізації-цвітіння (соняшник, ріпак, соя), втратити його через плямистості і гнилі?», — зауважують в компанії.
І додають, що деякі агровиробники планують зменшувати кратність внесення фунгіцидів. Для прикладу, якщо в попередні роки на озимій пшениці проводили 3 фунгіцидні обробки, то в планах окремих господарств — зменшення до двох.
Спеціалісти ALFA Smart Agro говорять, що зекономити на кратності обробок можна, застосовуючи, наприклад, фунгіциди з тривалим захисним періодом.
Також частково можливе зменшення застосування ґрунтових гербіцидів. Зокрема, у зв’язку зі збільшенням посівів соняшнику, стійкого до трибенурон-метилу, де переважно застосовуються страхові гербіциди, що мають нижчу вартість гектарного обробітку.
А що наразі з попитом? Агрокомпанії активно розглядають ґрунтові гербіциди, переважно на соняшник та кукурудзу. Потреба в перших весняних обробітках озимих пшениці та ріпаку стимулює попит на гербіциди, фунгіциди та інсектициди.
«Традиційно лідерами продажів у своїх сегментах в Україні залишаються гербіциди Оскар Преміум та Триатлон, інсектициди Наповал, Нокаут Екстра. Ми також очікуємо сплеск попиту на інсектицид Логус, який відмінно зарекомендував себе минулого сезону, коли вийшов на ринок. Логус еталонно контролює лускокрилих шкідників, маючи при цьому нижчу ціну, ніж інші подібні інсектициди в преміум-сегменті», — говорять в компанії.
Чи можливий дефіцит ЗЗР?
Можливий. Оскільки спотовий ринок, представлений малими і середніми агровиробниками, складає 40% від загального обсягу ринку, розповідає Superagronom.com керівник хімічного напрямку та бренду DEFENDA Сергій Борисов. Хоча зараз виробники і дистриб’ютори агрохімікатів повністю забезпечені. Але, якщо виробники різко почнуть збільшувати площі під кукурудзою, то препарати під захист цієї культури, які на сьогодні є в профіциті, за пару тижнів опиняться в дефіциті.
Сергій Борисов
керівник хімічного напрямку та бренду DEFENDA LNZ Group
«Ми намагаємося узгодити з нашими партнерами сівозміни, хоча це не завжди виходить. Але продукція на нашому складі готова до відвантаження. Тож запити наших клієнтів будуть задоволені незалежно від їхніх сівозмін».
Поради і прогнози
«В середньому витрати на 1 га в гривні виросли на 30-40%. Основна причина — це інфляція. Суттєво здорожчала логістика. Взагалі для аграріїв минулий рік виявився надважким. Всі стикнулись з високими цінами на добрива та пальне, росли супутні витрати, багато полів було заміновано. 2023 рік не стане значно легшим, утім, попри всі складнощі, ми докладемо максимум зусиль, аби Україна була з хлібом»,— розповіли в «ТАС Агро»
Незважаючи на всі виклики, сіяти все одно потрібно, закликає аграріїв і Сергій Старишко.
Сергій Старишко
директор «НДІ Аграрного Бізнесу» «Науково-виробнича агрокорпорація «Степова»
«Зекономити можна на всьому: на захисті, але не на кількості внесень, а за рахунок використання генериків. Можна зекономити на добривах, коригуючі норми внесень. Зекономити можна і за рахунок спрощення бренду насіння, в цьому випадку ще й підтримати українського виробника».
До речі, щодо українських виробників насіння, то в «Євросем» планують збільшити кількість ділянок гібридизації під соняшником і в цьому році. По-перше, прогнозують, що після деокупації східних і південних регіонів на їх насіння буде попит. По-друге, за рахунок гарних результатів, отриманих цьогоріч, аграрії почнуть купувати українського виробника.
Антон Посунько
співвласник «Євросем»
«Ось так здоровою конкуренцію ми покараємо ті компанії, які не йдуть з російського ринку і досі платять там податки».
Олександр Хмелюк радить аграріям перед посівною звернути увагу на визначення лімітуючих факторів, щоб якнайбільш точно спрогнозувати рівень потенційного урожаю. І вже виходячи звідси планувати технологічну карту, яка б дала можливість досягти такого результату і при цьому залишатись економічно ефективним.
Що відноситься до лімітуючих факторів? У першу чергу це запаси продуктивної вологи у ґрунті.
Олександр Хмелюк
керівник агродепартаменту
LNZ Group
«Попри те, що за період вересень-лютий випало чи мало опадів, але за даними супутникового моніторингу IPAD/FAS/USDA запаси вологи не такі вже й оптимістичні, вони лиш на Закарпатті перевищують 175 мм у метровому шарі ґрунту. На більшості територій вони знаходяться у діапазоні 125-175 мм, за виключенням південних регіонів, де вони становлять лишень 25-75 мм».
Отож, чи будуть в цьому році всі поля засіяні соняшником — ще побачимо. Компанії теж розуміють, що якщо увесь агробізнес кинеться вирощувати одну культуру, то ціна обвалиться.
