Кернел побудував ОЕЗ-мільйонник, будує новий завод Епіцентр Агро. Потужності з переробки соняшника ростуть, але чи вистачить на всіх сировини?
Розмови про надлишок потужностей з переробки олійних ходили по ринку ще до повномасштабного вторгнення. Хоча за останні два роки ми втратили частину ОЕЗів у східних та південно-східних областях, але профіцит, схоже, нікуди не подівся — на заміну їм будуються нові, ще більше потужніші та сучасніші. Чи вистачить на всіх соняшника, посівні площі під яким скорочуються, а цього року ще й додалися проблеми з врожайністю через спеку?
Нова мапа переробників соняшнику: зміщення на захід
У серпні «Королівський смак» повідомив, що з нуля побудував завод з переробки ріпаку та соняшника, загальною добовою потужністю 600 т (у наступному році збільшать потужності до 1 тис. т/добу). Це на додачу до мультикрашового заводу, який переробляє у рік до 700 тис. т соняшника.
Тут же, в Кіровоградській області, працюють і інші потужні переробники соняшника: «ГрадОлія», «Кропивницький ОЕЗ», «Придніпровський ОЕЗ» «Кернела» тощо. Поряд Полтавська область, де теж сконцентрувалась немаленькі ОЕЗи (той же «Полтавський ОЕЗ» «Кернела», «Укролія» тощо).
Та тенденцією останніх років є зміщення переробки олійних у західні області. Цього року група компаній VITAGRO запустила на Хмельниччині новий завод, який може крашити через екстрацію 500-600 т соняшника за добу.
Скоро на цьому клаптику мапи побудує свій ОЕЗ потужністю 1 млн т переробки «Епіцентр Агро». Компанія неодноразово заявляла, що планує перейти на повну переробку олійних на власних полях. Спробувала навіть переробляти їх на ViOil по толінговій системі (фактично це переробка сировини на давальницьких засадах). Але потім порахували економіку і зрозуміли, що вся маржа осідає у переробника. Тож вирішили побудувати власний ОЕЗ.
Як розповідала в інтерв’ю Elevatorist.com керівниця департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк, сторонні потужності не дають такої мобільності, як власні.
Світлана Нікітюк
керівниця департаменту з аграрних питань
«Епіцентр Агро»
«Що я маю на увазі? ОЕЗи, які надають послуги з переробки сировини, працюють одночасно із кількома компаніями. І нам доводиться підлаштовуватися під їхні умови. Потрібно вчасно завезти точну кількість сировини, згідно угоди, і також вчасно забрати готову продукцію, тому що заводи обмежені в ємностях по зберіганню шроту та олії. Це не так, як відбувається у нас на власних елеваторах, коли ми можемо регулювати свої дії».
Чим більше заводів, тим краще аграрію
Сергій Нечипорук не поділяє загального захоплення переробкою олійних.
Сергій Нечипорук
операційний директор
групи компаній VITAGRO
«Те, що нас врятує переробка — дуже розповсюджений в Україні міф. Але вона має як переваги, так і ризики. Зокрема, через те, що в Україні нікуди не дівся профіцит переробних потужностей».
А ось В’ячеслав Петрище, голова Ради директорів групи AllSeeds, не бачить ніякої трагедії у збільшенні кількості ОЕЗів. Він теж часто чує на ринку про проблему надлишку переробних потужностей. Але на його думку, чим більше заводів, тим краще фермеру.
В’ячеслав Петрище
голова Ради директорів групи
Allseeds
«У більшості ця проблема надумана. Це просто питання економічної, фінансової моделі, яку закладає у проект інвестор. Коли я інвестував гроші у будівництво заводу Allseeds Group, я виходив із того, що він працюватиме 11 місяців на рік, а один місяць йому потрібен на ремонт та техобслуговування. Люди, які будують ОЕЗ сьогодні, орієнтуються, напевно, вже на інші показники. Наприклад, на те, що завод працюватиме не 11, а 6 місяців на рік… Якщо маржа висока — працюй на повну потужність. Якщо мізерна чи закінчилася сировина — зупини завод. У чому проблема?».
«Олсідз», наприклад, не ставить за мету всі 11 місяців працювати виключно на насінні соняшника. У фінансову модель переробки давно вписався ріпак, адже працюють у порту Південний і мають змогу доставляти сировину з усієї країни. Хоча цього року переробку ріпаку пропустили: закупили олійну в аграріїв і відправили на експорт. Як говорить В’ячеслав Петрище»: «Не було сенсу його переробляти». Наразі завод працює на насінні соняшника нового врожаю з південних областей.
До повномасштабного вторгнення переробні потужності олійних культур в Україні знаходилися на рівні 24 млн т. За словами Іллі Єленського, директора «ГрадОлії», при врожаї соняшника до 17 млн т, плюс сої і ріпаку — сировини вистачало на всіх.
За останні два роки, за різними оцінками, потужності з переробки скоротилися до 20-21 млн т. Але впала і врожайність. За даними Держстату, у 2023 році в Україні зібрали 12,8 млн т соняшнику (у масі після обробки). Посівні площі під культурою були на рівні 5,2 млн га. Роком раніше обсяг виробництва склав 11,3 млн т (5,3 млн га).
Цьогорічний врожай соняшника, за даними Мінагрополітики, очікується на рівні 12 млн т. Тож логічне питання…
…де брати сировину?
Олександр Головін, комерційний директор по Україні «Кернел-Трейд» теж погоджується, що на ринку соняшника є профіцит потужностей, але водночас є потенціал для нарощування переробки за рахунок традиційно експортноорієнтованих культур — сої і ріпаку. А це 6+ млн т додаткової сировини. Наприклад, «Кернел» в цьому році експериментально планує переробляти сою.
Олександр Головін
комерційний директор по Україні «Кернел-Трейд»
«Як би там не було, соняшник все одно постійно є на ринку, аграрії його продають, а ми системно закуповуємо. Залежно від цінових очікувань, аграрій на якийсь час може притримати соняшник, якщо є, де його зберігати. Наприклад, перед новорічними святами пропозиції соняшнику на ринку, зазвичай, суттєво зменшується. Крім того, на ситуацію безпосередньо впливають і глобальні тренди — коливання цін на світовому ринку», — розповідав Олександр Головін під час «Агротуру: соя і переробка» у червні цього року.
Загалом більшість ОЕЗів страхуються і ставлять обладнання під переробку як мінімум двох олійних культур, а в ідеалі — трьох.
Андрій Поляков
директор заводу «Агротрейд 2000»
«Робота на трьох культурах виправдовує себе. Всі бачать, що відбувається з соняшником — він пішов вгору. У наступному році сезон у всіх заводів буде складним, бо не буде очікуваних посівів соняшнику. Більше сої посіяли. Тобто ми і колеги по ринку бачимо, що соняшнику на наступний рік буде недостатньо. Перекриватимемось іншими культурами».
По переробці ріпаку минулий рік був рекордним для України. Ми переробили 1 млн т. Але, як нам зауважили в асоціації «Укроліяпром», на це вплинули дорога логістика та заборона на імпорт ріпаку країн-сусідок. В цьому році максимум, якого може досягнути внутрішня переробка ріпаку, — 400 тис. т. По сої, за даними аналітиків ASAP Agri, очікується переробка на рівні 1,9 млн т.
Що говорить статистика про переробку соняшника? У минулому році ми переробили близько 14,4 млн т. Попередні рекорди складають 15,4 млн т за вересень-липень у 2019/20 МР та 14,6 млн т у 2018/19 МР. Тобто можна говорити, що обсяг наблизився до довоєнних показників.
Сезон продавців
Чи буде де брати соняшник у цьому сезоні? Адже цього року багато хто зменшив площі під соняшником на користь сої. Плюс спека, яка негативно вплинула на посіви у південних та південно-східних областях. Середня врожайність соняшнику в Миколаївській області становить 0,94 т/га, тоді як торік вона перевищувала 2,1 т/га. На Кіровоградщині соняшник збирають з середньою врожайністю 2 т/га. Торік було 2,5 т/га, повідомляють в обласному департаменті агропромислового розвитку. Олійність теж низька — 33-40%.
В’ячеслав Петрище
голова Ради директорів групи
Allseeds
«Соняшник із південних регіонів ніколи не відзначався рекордною продуктивністю. Але цього року з олійністю справді є проблема. У середньому «по палаті» вона набагато нижча, ніж минулого року.Але для нас це не критично. Просто якщо соняшник не відповідає якимось стандартам олійності, ми купуємо його з відповідним дисконтом».
Але повернемося до питання: де брати сировину? Давайте не забувати, що тіньовий ринок соняшника нікуди не подівся.
Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, розповідав, що соняшник — це та культура, по якій, судячи з об'ємів переробки за рік, до балансу додається ще 2-3 млн. У цьому році міністерство очікує на додаткові 1,5 млн т.
Тож порахуємо: сировина у вигляді ріпаку та сої, 12 млн т соняшника і плюс додаткові 1,5 млн т, які прогнозує міністерство, то виходить, що переробники будуть завантажені. Але це за умови, що насіння не поїде за кордон і загалом виробники захочуть його продавати, а не тримати до кращих цін.
Соняшник вирощується переважно у найбільш постраждалих від посухи регіонах, розповідає Agropolit.com співвласник, операційний партнер Barva Invest Богдан Костецький. Виробники хочуть побачити урожай у своїх зерносховищах, попри те що переробники готові платити 19 тис. грн/мт ($480) з доставкою до заводів.
Богдан Костецький
операційний партнер Barva Invest
«У сезоні, що минає, багато аграріїв тривалий час очікували повернення цін на рівень 15-16 тис. грн/мт. Зараз ситуація перевернулася в бік аграріїв і всі розуміють: буде сезон продавців. Попереду сезон надлишкових переробних потужностей. Це змусить власників заводів зменшити свої амбіції по переробній маржі та конкурувати за збіжжя. Цілком ймовірно, виробник збере врожай, і продаватиме тільки у випадку гострих потреб. Оскільки левова частка продажів відбувається у гривні (середній курс до долару США в держбюджеті закладено на рівні 42) і є очікування девальвації, подаватимуть в основному під нагальні потреби».
Настрої переробників
В асоціації «Укроліяпром» нам резонно зауважили, що великі переробники олійних, як-от «Кернел», «Королівський смак», «Укролія», «Астарта», мають власні посівні площі. Тобто вони мають змогу забезпечувати себе частиною сировини, і частину закуповувати на ринку. І таким шляхом у майбутньому підуть інші переробники.
Цього року на власних потужностях переробить свій врожай соняшника LNZ Group. В минулому році агропромхолдинг придбав компанію «Київ-Атлантік Україна» (КАУ), у складі якої є ОЕЗ.
Хоча в LNZ дещо зменшили площі посіву соняшника, але за словами керівника Агродепартаменту Олександра Хмелюка, основна причина — це сівозміна, оскільки компанія повернулись до вирощування озимого ріпаку. Відповідно має забезпечити площі зернових попередників під нього та «розумну» ротацію олійних культур у сівозміні, з відповідними часовими проміжками. На наступний рік площа посіву соняшника залишиться на тому ж рівні, що і у цьому році.
В компанії вже почали збирання соняшнику. Очікують на нижчий урожай, у порівнянні до минулого року, орієнтовно на рівні 2,5 т/га.
Олександр Хмелюк
керівник Агродепартаменту
LNZ Group
«Спека безумовно вплинула і цей вплив був не критичним, як у більш південних регіонах, проте негативним. Основними факторами впливу були: високі, можна характеризувати, як критичні температури та відсутність вологи тривалий період. Більш негативним був вплив у регіонах, де така ситуація склалась у період цвітіння — початок наливу. У нас не велика площа посіву соняшника, ми його висіяли в оптимально-ранні строки і, відповідно маємо відносно ранній період цвітіння-початок наливу. Таким чином мали вплив критичних умов, можна сказати, пізніше, ближче до завершення наливу. Слід зауважити, що таке рішення не є гарантованим зменшенням ризиків, оскільки весною ми не можемо спрогнозувати коли буде такий критичний період».
Що кажуть агровиробники?
Цього року у Групі АГРОТРЕЙД під соняшник відвели понад 12,5 тис. га. А ось наступного сезону під культуру виділять дещо менші площі, але насамперед це пов’язано з вимогами сівозміни. Загалом, як зазначає директор агропромислового департаменту Олександр Овсяник, соняшник — економічно приваблива культура для України, тому і надалі площі під ним будуть суттєвими у компанії.
Олександр Овсяник
директор агропромислового департаменту
Групи АГРОТРЕЙД
«На щастя, літня посуха істотно не вплинула на посіви соняшнику в Групі АГРОТРЕЙД, адже вона здебільшого вразила регіони, де ми не вирощували культуру. Наразі ми вже розпочали збір соняшнику і очікуємо на заплановану врожайність. Жнива у нас відбуватимуться у два етапи, оскільки є ранні і середні строки посіву. Загалом вони триватимуть приблизно до жовтня».
Минулого року більшу частину врожаю соняшнику Група АГРОТРЕЙД реалізувала саме на українські переробні заводи, а експорт культури не перевищив 3 тис. т. Цього року вітчизняні переробники також отримають майже весь врожай соняшнику компанії.
На підприємстві «Великосорочинське», яке ми відвідали в рамках АгроЕкспедиції, не відмовляються від соняшника, і не вважають його «аутсайдером».
«Минулорічні ціни трохи скоригували рентабельність у гіршу сторону. Але збитковим соняшник не був. Врожайність у нас зазвичай на непоганому рівні 3,5-4 т/га і висока олійність».
Цьогоріч врожайність соняшнику та інших пізніх культур тут очікують меншу через аномально високі температури. Господарство обробляє 5,2 тис. га землі на Полтавщині. Під соняшником тут 750 га і соєю 920 га.
В останні роки зменшують площі під соняшником на користь сої і в «Контінентал Фармерз Груп». В нещодавньому інтерв’ю начальник управління виробництва Степан Андрушко розповідав, що зараз під соєю в компанії понад 45 тис. га, а під соняшником — до 15 тис. га, ще 30 тис. га під кукурудзою.
А ось «Вега Агро» на Житомирщині планує зменшувати площі під соняшником.
головний агроном «Вега Агро»
«Соняшник добре рахувався. Зараз ситуація змінюється. В цьому році засіяли рекордні для себе площі сої — 700 га».
Все буде добре, запевняє профільна асоціація
В «Укроліяпром» говорять, що попри те, що частина врожаю у південних областях «згоріла», соняшника вистачить на всіх.
«Але його не треба вивозити. Тут треба виходити з економічної складової. Ну заробить трейдер 3-5$/т. Коли можна завантажити вітчизняні заводи, створити додану вартість, сплатити тут податки і допомогти армії», — зауважують в «Укроліяпром».
І додають, що збільшення кількості потужних ОЕЗів дозволить посилити конкуренцію на ринку.
«Водночас зменшиться кількість олійниць, яких у нас тисячі сьогодні. Бо, по-перше, вони не зможуть експортувати, бо їх продукція не відповідає якості. А по-друге, внутрішній ринок теж скорочується. Якщо у довоєнні часи споживання було на рівні 40 тис. т на місяць, то зараз 30 тис. т», — резюмують в «Укроліяпром».